Раніше ми жили з сином Олегом у двокімнатній хрущовці, я в ній власниця, а він був лише прописаний. Син у мене один, чоловіка немає, я його вигнала ще 16 років тому, тому що свої функції годувальника родини не виконував і вештався тижнями, незрозуміло де.
Сина я ростила в строгості, тому що не хотіла, щоб він виріс справжнім чоловіком. Ясна річ, що все було під контролем: вчасно додому після школи, уроки зі мною, гуляти до 9 вечора, не довше.
Подруги мене не розуміли, говорили, що якщо він не залишиться зі мною слухняним хлопчиком, то одружиться на якійсь «мамці», старшій за нього за віком.
Я не вірила подругам, навіть навпаки, вказувала їм на виховання їхніх дітей. У однієї син почав випивати в 16 років, в іншої дочка ще школу не закінчила, а вже з тату. Ну що з них вийде?
Але виявилося, що мої подруги мали рацію. Олег почав займатися ремонтом комп’ютерів і згодом пропадати у якоїсь своєї «клієнтки» – зробив їй комп’ютер вдома і став у неї постійним гостем, тільки ночував вдома.
Я все цікавилася, що це за дівчинка? Син ніяковів, нічого не говорив. Я сама дізналася, що вона живе з сім’єю в гуртожитку навпроти. Я чомусь уявила, що юна дівчина живе в тісній кімнаті з матір’ю і батьком. Зовсім для нас не перспектива для одруження.
Олегова пасія у нас не з’являлася, а я все дивувалася, де ж вони зустрічаються? Але як же я була здивована, просто випала в осад, коли дізналася, що це не юна дівчина, а майже тридцятирічна жінка! А моєму синові виповнилося на той момент всього 23 роки.
А сім’я цієї жінки – це вона і двоє її дітей від першого шлюбу, шести і трьох років. Живе на дитячу допомогу і хороші аліменти, ніде не працює. Відводить дітей в садок, а вдень вони з моїм сином зустрічаються. Я все це дізналася, коли Олег мені сказав, що вона вже чекає від нього дитинку, і він має намір одружитися. Для мене це був просто крах всіх сподівань. Я була проти, але син все одно одружився, весілля вони не справляли, просто розписалися.
Я настільки була засмучена цією історією, що навіть подругам спочатку нічого не говорила, щоб вони мене не засміяли. У однієї подруги той син, який пив, став бізнесменом, купує їй путівки до Туреччини. А у другої дочка стала фотомоделлю, десь там фотографується, по подіуму ходить. До їхніх дітей не причепитися, а мій ось так «вдало» влаштував своє життя.
Коли подруги дізналися, вони ніби і підтримали мене, але я ж відчуваю, що вони хихикають за моєю спиною…
Потихеньку я стала звикати до статусу свекрухи. Начебто до невістки і претензій ніяких немає, вона дуже спокійна, акуратна, стежить за дітьми і моїм сином – він завжди чистенький, нагодований. Народила вона мені онука, видно, що мати хороша.
Я стала їх запрошувати додому на свята, але її старші діти мене дратують, бігають і шумлять, вони якісь не дисципліновані і не привчені до порядку. Живуть вони, звичайно, в дуже поганих умовах – п’ятеро в кімнаті розміром 24 квадратних метрів. Все компактно, навіть кухонний куточок є, але туалет і душ спільні з сусідами.
Син мене став просити помінятися місцями – вони в двушку, а я в цю кімнату в гуртожитку. Кажуть, що вони ні на що не претендують, невістка з дітьми буде прописана там, та й на роботу мені так само близько, гуртожиток зовсім поруч з нами.
Можливо, я б і погодилася, якби старші діти були б моїми внуками, але вони чужі! У мене в квартирі хороший ремонт, а у що ці двоє можуть перетворити мою квартиру! І взагалі, у мене до них якесь неприйнятя, вони чужі і все!
Син просто благає, а я не можу погодитися на це. І тут справа зовсім не в «зручностях» гуртожитку, я сама в дитинстві в комуналці жила з мамою, але не хочу я чужих дітей в свою квартиру пускати. Проживуть три роки і претендувати на мою власність будуть.
Подруги, кажуть, що я безсердечна. Але у них немає нерідних онуків, що вони можуть зрозуміти. Синові важко трьох виховувати? Але він же знав, на що йде. Нехай беруть іпотеку, тим більше невістка навіть материнський капітал ні на що не витратила.
Чому я тут все це пишу? Хочу дізнатися думку з цього приводу інших людей. Мене цікавить суто моральна сторона, чи я права? Чи я така вже не справедлива? Тільки прошу вас, поставте спочатку себе на моє місце, щоб оцінювати і давати поради об’єктивно.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
