Ми живемо на кордоні з Польщею, тому й роботу я там знайшов хорошу. Працюю вахтовим методом. Антоніна, моя дружина, не проти. Вона у мене ще студентка, ніде не працює. Я забезпечую нашу сім’ю. Пів року тому ми взяли квартиру в іпотеку, і придбали автівку. За все це треба віддавати чималі гроші кожного місяця. І все б нічого, та мої тесть і теща впевнені, що я і їм повинен фінансово допомагати.
Ми з Тонею одружилися два роки тому. Дружина ще вчиться, я допомагаю їй та оплачую контракт.
І поки вона вчиться, я працюю та заробляю в сім’ї один. Я сам їй запропонував не працювати, нехай спокійно захистить диплом, а потім влаштується. Моєї зарплати вистачає. Моя робота не в Україні. Живемо ми на кордоні з Польщею, і я їду туди на деякий час, і приїжджаю.
Антоніна на шию мені не сідає, всі свої обов’язки як дружини виконує, на відмінно.
Дома чисто і коли я приїжджаю, зустрічає мене варениками та іншими смаколиками.
З батьками Антоніни на початку, стосунки склалися добре.
Звичайно, я не розумів, як можна двом працездатним людям сидіти і не працювати, жити за рахунок бабусі Тоні. Ну але це їхня справа.
Але коли мене стали втягувати у всі свої справи і питання це вже стало трохи напружувати, чесно кажучи.
Ми взяли квартиру та автівку в кредит. Гроші є куди вкладати, але “падати на хвіст” стали і батьки Тоні, і що далі, то гірше в них все це відбувається.
Мене і брата виростила одна мама. Я за це їй дуже вдячний, і по можливості допомагаю їм. До того ж Сергій молодший за мене, і ще вчиться.
Але тесть з тещею начебто цього й не розуміють. Їм постійно потрібні гроші на різні потреби.
Навіть на “пінне” тесть просив недавно. Це вже перебір мені здається.
У будинку бабусі та в їхньому будинку роблю все я. Тесть навіть лампочку прикрутити не може. Я з Польщі приїжджаю та хочу відпочити, провести час із дружиною. Але ж ні. Тільки я заходжу додому, і відразу починаються нескінченні дзвінки. То одне треба, то інше, то звозити у справах, то на ринок.
А як ви без мене на ринок їздили? Так і хочеться спитати.
І ось поки що я безвідмовно все виконував і давав грошей, я був у розряді улюблених зятів.
А варто мені кілька разів сказати ні. І все…
Мама Тоні відразу зателефонувала і почала говорити, що доньці не пощастило і краще розлучатися, поки дітей немає.
Я “відповідати” не став, але й спілкуватися з ними після цього, особливого бажання немає.
Дружину люблю, але батьки це щось.
Складається враження, що вони дочку заміж віддали, щоб було кому їх забезпечувати і по дому все робити.
У кого такі теща із тестем? Чи мені так пощастило одному? Що робити?
Фото ілюстративне.
