fbpx

– Ми живемо у мене, – сказав Віталік дружині, – за квартиру нам платити не треба. А бюджет, я думаю, на даному етапі відносин нам слід будувати за принципом 50 на 50, тобто будемо скидатися рівними частками, скільки ти, стільки і я. А одягатися будемо на те, що у кожного залишиться. Чому я повинен платити твій кредит за твою машину? Ти сама вляпалася в такий кредит, сама повинна і викрутитися. Зрозумій, так ти виробиш відповідальність за свої рішення. А коли віддаси, тоді у нас з тобою буде повністю загальний гаманець, всі гроші в одну скриньку

Щедрі чоловіки – рідкісні, тому й особливо цінні. Ні, я зараз не маю на увазі подарунки коханим у вигляді яхт, островів і незліченних скарбів. Зустрічалися мені і відверто скупі екземпляри, що нервуючись розгядають рахунок в кафе, щоб вирішити: салатик дічини не дорожчий за його стейк?

– Не знаю, скільки ще я б витримала, – шукає у сестри підтримки Оксана, – та й сенс був терпіти і чекати? Чи зміниться? Ніколи він не зміниться. Жити заради статусу заміжньої жінки? Маячня повна.

Кілька місяців тому Оксана вийшла заміж за Віталія. До цього пара ще близько рокузустрічалися і обранець не був помічений ні в чому поганому.

– Гарна сім’я, – говорила Оксана, – правильні цінності, серйозні відносини, націленість на сім’ю. Так мені здавалося: спокійний, серйозний, грунтовний.

Віталік старший за свою обраницю на 6 років, йому зараз 33 роки, Оксані всього 27. Після весілля жити дівчина з батьківської квартири перейшла до чоловіка, в його власну квартиру.

– Щаслива ти, – говорили подружки і родички, – чоловік молодий, діловий, видатний, з житлом. Народжуй швидше спадкоємців, благо, є куди.

Оксана не планувала затягувати питання з народженням дітей, Віталік був теж націлений на якнайшвидше збільшення сімейства. Але відразу після медового місяця прийшло інше питання.

– Чого сидимо, – каже Оксана, – я вечерю приготувала.- Тут чоловік і питає.

– А що там за історія у тебе з кредитом?

– Брала, – кажу, – три роки тому брала на покупку машини. Споживчий довелося брати, під великий відсоток, так як працювала тоді недавно, зарплата дозволяла, а на менший відсоток мої документи б не підійшли.

Віталік вислухав дружину, головою покивав, потім розмова у них перейшла зовсім на інше, а на наступний день чоловік, повернувшись з роботи, знову підняв цю тему.

– Ми живемо у мене, – сказав Віталік Оксані, – за квартиру нам платити не треба. А бюджет, я думаю, на даному етапі відносин нам слід будувати за принципом 50 на 50, тобто будемо скидатися рівними частками, скільки ти, стільки і я. Так, напевно на перших порах нам доведеться стиснутися в харчуванні. А одягатися будемо на те, що у кожного залишиться.

Оксана просто не могла нічого сказати, тоді чоловік вирішив довести свою точку зору:

– Ось дивись, – сказав він, – квартира моя дошлюбна, машина теж твоя дошлюбна. Але за квартиру я все виплатив, а за машину ти борг не віддала. Чому я повинен платити твій кредит за твою машину? Ти сама вляпалася в такий кредит, сама повинна і викрутитися. Зрозумій, так ти виробиш відповідальність за свої рішення. А коли віддаси, тоді у нас з тобою буде повністю загальний гаманець, всі гроші в одну скриньку.

– Тобто він мене ще й виховував, уявляєш? – вигукує Оксана, – Я, якщо чесно, хотіла відразу речі збирати. Мама відрадила, мовляв, він ніколи не був одружений, не знає, як і що, ну жадний, але поживеш і зрозумієш переваги такого чоловіка.

Оксана вирішила почекати і подивитися, що буде. А було ось що…

– Ти ще не хочеш порадувати мене новиною про те, що я стану татом? – запитав чоловік приблизно через місяць після того, як відбулася розмова про бюджет і кредит Оксани, який вона повинна платити сама. У виховних цілях.

– Ні, – відповіла Оксана, – поки що у мене немає таких новин.

– Ось і славно, – сказав Віталік, – значить, у нас поки є час.

– Час для чого? – не зрозуміла дружина чоловіка.

– Давай, ти, щомісяця будеш вносити в окремий гаманець або на окремий рахунок суму, хоча б приблизно дорівнює сумі твого кредиту, – видав Віталік, – я тут подумав, ти в будь-який момент сядеш в декрет і що? Вийде, що твій кредит я буду оплачувати? Але ж ми домовилися. А це буде такий накопичувальний фонд, ти в декреті, а на кредит гроші сама відклала! По крайній мірі, кілька місяців у нас є. Я ж не закликаю тебе почекати з дитиною до моменту виплати всієї суми банку, але ти повинна бути відповідальною. Так, тобі доведеться ще скоротити свої витрати, але так буде чесно.

– Дожувала я сніданок, – каже Оксана, – з чоловіком дійшла до зупинки, він поїхав, я свою маршрутку чекала, а потім і зателефонувала шефу.

Замість роботи Оксана пішла збирати свої речі і перевезла їх знову до мами на квартиру. Віталік цього кроку не зрозумів.

– Бачиш, – сказав він, – а якби ми довше прожили, а потім розбіглися? І я б весь цей час платив за твою машину? Виходить я міг би її поділити, як спільне майно? А так, мирно розійшлися. Ніхто і нікому повинен не залишився, ніхто не в образі.

– І, правда, казковий ідіот, – висловилася сестра, – прожили б і довше, якби твій Віталік не затіяв цю метушню з кредитом за машину. Жмот, що прикриваються правильними словами і купою підстав – самий неприємний варіант. І добре, що в декрет ти так і не зібралася. Чоловік повинен радувати і допомагати зробити життя кращим, а погано жити ти та сама зможеш, якщо захочеш, звісно.

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page