fbpx

Ми живемо в квартирі з батьками Володі. І все б нічого, та вони постійно наголошують, що я живу за їх рахунок. Хоча це зовсім не так. Я промовчу про той факт, що Володя свою зарплату спершу несе мамі, а решту, що лишилося, дає мені. Але найважче винести те, що вони виговорюють про моїх батьків. Так, вони не “багачі”, але я й не уявляю, щоб свекри робили без їх допомоги з села: м’ясо, молоко, овочі і фрукти – всім ми забезпечені завдяки їм

Ми живемо в квартирі з батьками Володі. І все б нічого, та вони постійно наголошують, що я живу за їх рахунок. Хоча це зовсім не так. Я промовчу про той факт, що Володя свою зарплату спершу несе мамі, а решту, що лишилося, дає мені. Але найважче винести те, що вони виговорюють про моїх батьків. Так, вони не “багачі”, але я й не уявляю, щоб свекри робили без їх допомоги з села: м’ясо, молоко, овочі і фрукти – всім ми забезпечені завдяки їм.

Свекруха вважає, що я нахлібниця. І просто “охомутала” її наївного сина, зручно сівши йому на шию. Так, я справді не працюю і тому не приношу фінансового внеску до сім’ї. Але на моїх плечах лежить готування, прибирання та прання. Причому готую і прибираю я сама, а живемо ми вчотирьох із батьками чоловіка.

Нікого, мабуть, не бентежить той факт, що я можу готувати, а їсти сама — ні. Володя не заступається за мене, каже, що не хоче сперечатись з мамою. І всі мої прохання поговорити з нею перекладає жартома. Мовляв, свекруха боїться про мою тонку талію і стрункі ніжки. Чесно кажучи, мені взагалі не смішно.

Дивно, що Ілона Петрівна забуває про те, що без мене їхній холодильник пустував би. Мої “бідні” батьки регулярно передають нам домашній мед, свіже м’ясо та молочні продукти. Причому в такій кількості, що вистачило б навіть на три сім’ї. Так, може, мої батьки не такі багаті, як у чоловіка, та зате добрі і аж ніяк не жадібні. Та й як можна взагалі шкодувати їжу для рідних? У голові не вкладається.

Та й образи на мою адресу з приводу нахлібництва я теж вважаю несправедливими. Майже всю заробітну плату чоловік віддає своїй мамі. Залишає лише трохи грошей мені на щоденні витрати. За них я купую їжу та засоби для гігієни.

Останнім часом тільки й живу з очікуванням, коли мені заборонять користуватися убиральнею і душем. Ситуація настільки абсурдна, що хочеться істерично сміятися.

Щоб ви робили на моєму місці?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page