fbpx

Ми живемо в селі у своєму будинку, а в сусідньому будинку живуть родичі дружини: троюрідна сестра по маминій лінії. То мотоблок їм дай, то ще щось. Ось тут недавно у них день народження у дитини був, і вони вирішили у дворі відзначати, прийшли до нас і почали просити стіл, який у нас на вулиці стоїть. Ну ми, звичайно, їм дали, як же. Але недавно стався випадок, який мене зовсім приголомшив. Якось ввечері дзвонять вони мамі на телефон і кажуть

Ми живемо в селі у своєму будинку, а в сусідньому будинку живуть родичі дружини: троюрідна сестра по маминій лінії.

Ми і так живемо бідно, так вони ще примудряються постійно просити у нас якісь інструменти для роботи.
Ну добре це ще коли інструменти на кшталт гайкового ключа або лопати, а якщо це – шуруповерт або, ось недавно, мотоблок просили, щоб город скопати.

А город у них не такий вже і маленький, треба сказати. Мама щоразу дає, а потім переживає, що «якщо раптом він у них зламається – вони новий купувати не будуть, так і віддадуть зламаний – і ми тоді як город садити будемо?»

Так вони і ходять до нас, бачать же, що їм постійно дають, чого не ходити? А якщо підеш у них щось просити – так у них, звичайно, цього нічого немає.

Ось тут недавно у них день народження у дитини був, і вони вирішили у дворі відзначати, прийшли до нас і почали просити стіл, який у нас на вулиці стоїть. Ну ми, звичайно, їм дали, як же – треба ж усіх гостей посадити.

Але найцікавіше, що матеріально вони набагато краще за нас живуть – навіть за кордон їздять і машина у них хороша іномарка, просто ось скупі люди такі.

Дійсно, навіщо купувати інструмент, якщо можна у сусідів попросити?

Але недавно стався випадок, який мене зовсім приголомшив. Якось ввечері дзвонять вони мамі на телефон і кажуть:

«Давно не бачилися, зайдемо до вас на чай, поговорити.»

«Ну, звичайно, приходьте…» – запросила мама.

Сидимо за столом, чай п’ємо і тут ця мамина сестра каже:

«А можна я у вас під душиком ополоснуся?»

Мама говорить:

«Можна, почувайтеся як вдома…»

Вона сходила в душ, потім чоловікові сказала: «йди», а потім і діти по одному в душ сходили…

Коли мама запитала: «А що у вас, свій зламався?», тітка Оксана відповіла:

«Та ні, працює, але це ж треба бойлер включати, а він стільки багато світла мотає…»

А я подумала:

«А у нас, можна подумати, не бойлер і світла нам не шкода…»

Не розумію своїх батьків, чесно, чому вони це все допускають і не відмовляють тітці Оксані і її родині ось у таких “проханнячках”.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page