Ми живемо з чоловіком і сином в крихітній квартирі, яка на половину “завалена” іграшками. Грошей, щоб обміняти на більшу в нас немає. Але недавно свекруха щасливим тоном запросила нас в гості. Виявляється, її сусідка по тамбуру, продає свою квартиру. Свекруха вирішила зробити “жест доброї волі” – доплативши всю суму за нас. Я спершу зраділа, але дома все обдумавши – задумалася! Як-не-як, а я продаю свою квартиру.
Я не знаю, як правильно вчинити. З одного боку це шанс нарешті покращити житлові умови, а з іншого я наражаюсь на “небезпеку”, жити вічно поруч зі свекрухою.
Я начиталась багато історій про те, що невістки часто шкодують, що живуть або ж поруч зі свекрухами під одним дахом, або ж дуже близько один від одного.
Тепер дуже важко прийняти рішення…
Ми з чоловіком і чотирирічним сином живемо в однокімнатній квартирі мого дідуся. Він вже старенький і моя мама забрала його жити до себе.
В нас особливо грошей немає. Ми навіть ремонт зробили чисто косметичний, щоб чистенько було. Меблі також купляли, але не нові.
Коли на світ з’явився син, стало дуже важко всім тулитися в одній кімнаті.
Можете собі уявити, лише одні іграшки чоло варті. Пів хати займають.
Ми з чоловіком заговорили, що пора вже і про другу дитинку думати, але куди нам ще одна: хіба на голову. Власне через це ми поки і відкладаємо цю “ідею”.
Лук’янчик ходить в садочок. Я працюю консультантом в “Єві”.
Чоловік автомеханік. Грошей нам вистачає, але тільки на те, щоб менш більш нормально жити.
Про те, щоб продати, докласти і купити хоча б на дві кімнати, мови нема, бо нема чим докладати. Час зараз важкий.
Але недавно свекруха запросила нас до себе в гості і з таким щасливим виразом обличчя запропонувала нам свою допомогу.
– Моя сусідка по тамбуру продає свою двокімнатну квартиру. Так таке планування гарне. Кімнати просторі. До того ж, вона недавно дорогий євроремонт зробила. Я все дізналася. Продає не за всі гроші. Якщо ви свою продасте, то доплатити прийдеться не так вже й багато. Я вирішила вам допомогти фінансово.
З одного боку я зраділа, а коли прийшла додому, то стала задумуватися.
Це ж прийдеться з нею все життя жити пліч- опліч. Вона ж нам життя не дасть.
Але з іншого боку розумію, що якщо, дай Бог, появиться у нас дитинка, то бабуся зможе бути весь час на “підхваті”.
Хотіла б почути вашу думку. Чи погодилися б ви на таку пропозицію?
Чи нічого моя свекруха не задумала поганого?
Як-не-як, а я продаю свою квартиру.
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
