Мені завжди сваха Наталя, мама моєї невістки, здавалася дивакуватою, але ми все одно спілкувалися нормально.
Іноді ми з чоловіком до них ходили на святкові посиденьки, завжди не з пустими руками, звісно. Ну тобто як у нас, українців, прийнято.
Бували і вони у нас на гостині, теж завжди з собою червоненьке чи ігристе, ікра, ковбаска чи тортик. А це навіть не знаю, як з нею тепер підтримувати нормальні стосунки зараз.
Справа в тому, що Наталя пів року тому овдовіла, от я її і запросила на Василя до себе разом з дітьми.
Всіх їх я була дуже рада бачити: невістку, сина, двох онуків, сваху. Але мене дуже здивувало, щиро кажучи, як вона прийшла в гості цього разу.
Ну я все розумію, але Наталя людина не бідна, отримує пенсію держслужбовиці, вона помічницею судді багато років пропрацювала. Є у неї й додатковий дохід – здає свою другу квартиру в оренду.
Але прийшла вона до мене цього разу – я просто очам не повірила! Ні ігристого, ні цукерочок, а з двома баночками! По банці огірків і помідорів принесла! Причому – з АТБ.
Що це було – я так досі й не розумію, краще б вже з пустими руками прийшла, чесне слово. А ще дивно, що невістка промовчала й нічого мамі не сказала. Можливо, вона й не знала зарані, що вичудить її мама, але ж по факту мала якось відреагувати. Ну або я нічого в житті цьому не розумію.
Словом, у мене досі ця картинка перед очима – сваха з двома баночками солінь з АТБ, ніколи її не забуду. Ну й якось спілкуватися надалі з Наталею, як раніше, бажання нема. Дивна жінка, їй-богу.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.