fbpx
життєві історії
Ми зі сватами відразу домовилися, що по черзі будемо їздити до онука. Ніхто й словом не перечив, оскільки розуміли, що Катерині важко. До того ж це перший досвід невістки, і не молода вже – 32 роки. Син бачив, що дружина не готова стати матір’ю, тому й чекав слушного моменту. А тепер вона нам такі вибрики показує. Не знаю, як її мамі, але мені все це не подобається

Ми зі сватами відразу домовилися, що по черзі будемо їздити до онука. Ніхто й словом не перечив, оскільки розуміли, що Катерині важко. До того ж це перший досвід невістки, і не молода вже – 32 роки. Син бачив, що дружина не готова стати матір’ю, тому й чекав слушного моменту. А тепер вона нам такі вибрики показує. Не знаю, як її мамі, але мені все це не подобається.

– Вона ж мріяла про дитину. Та й ми її не кидаємо. З сватами по черзі бігаємо, щоб Катя висипалася, відпочивала, по дому щось встигала робити. Та й син із дитиною завжди грає. Будинок – повна чаша, нічого не потребують. Чого їй не вистачає? Вирішила найняти няню та вийти на роботу! Онукові три місяці! – обурюється 57-річна Ольга Яківна.

Катерина стала мамою у 32 роки. До цього відповідального етапу вони із чоловіком ретельно готувалися. Перевіряли стан здоров’я, оцінювали фінансові можливості та навіть на курси якісь ходили. Та й ініціатива привести на світ малюка була виключно дружини, чоловік її не квапив. Він усі роки шлюбу чекав, коли Катерина буде готова.

Дитині всього три місяці. Давид спить та їсть, особливої ​​уваги не вимагає. Однак новоспечена матуся метається туди сюди.

Справа в тому, що Катерині материнство не в радість. Не хоче вона поратися з дитиною, нічого не до вподоби. То коляска не зручна, то переодягати доводиться занадто часто, то гуляти ліньки. Загалом, поводиться вона, не як мама.

Взагалі, Катя – кар’єристка. Вона ж у день “Х” прямо з офісу поїхала. Вона збиралася посидіти в декреті зо два роки, а тоді повертатися. З фінансами сім’я проблем не має, тому можна було спокійно насолоджуватися материнством. Проте вже за три місяці матуся здалась.

Коли їй зателефонував начальник і сказав, що без неї все з рук валиться, вона вирішила вийти на роботу раніше за обумовлений термін. Директор, звісно, ​​здивувався такій амбітності, але й зрадів. Катерина була цінним працівником, що там казати.

Катя знайшла няню та вирішила з понеділка вливатися у робочий режим. Чоловік пробував відмовити дружину, але вона йому запропонувала помінятися ролями, якщо він такий розумний. Свекруха так взагалі оторопіла. Вона хотіла б сама няньчити онука, адже не розуміє, як можна немовля на няню залишити. Але Катерина відмовилася.

Катерині все одно на звинувачення родичів та закиди, вона натхненно збирається до офісу, щоб далі будувати кар’єру. Але якщо бути чесними, совість її таки мучить.

Дитина маленька, потреби в заробітку немає… Виходить, вона поводиться як примхлива дамочка, яка пограла в матусю і все. Однак дитині потрібна щаслива мати, а свого щастя Катерина в декреті не бачить. Жінка сама себе заспокоює, проте почуття провини все одно робить свою справу.

Як думаєте, чи варто виходити на роботу? Чи це дивне рішення?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua