Ми зраділи за тата, коли він закохався і пішов з дому. Через деякий час мама запросила мене та мого брата на обід, ми чекали, що вона для нас “приготувала”. Мама не стала ходити кругами і відразу розклала карти. – Хлопці, ви повинні вирішити, на чиєму ви боці: моєму чи тата?
Коли мої батьки розлучилися, я справді був радий. Мама все життя не давала тату нормально жити, а він цього не заслужив.
Мати намагалася втягнути нас у свої справи з батьком, який після багатьох років такого життя подав на розлучення. Це було абсолютно несподівано.
А мама хотіла, щоб ми з братом чітко сказали, на чиєму ми боці. Ми обоє вирішили підтримати тата. Вона залишилася одна, і я сподіваюся, що одного дня вона усвідомить, що робила велику помилку.
Не варто цього говорити, але моя мама завжди була владною жінкою, яка полюбляє істерити. Вона не часто розмовляла з батьком приємним голосом. Вона завжди крутила педалі в ту сторону, яку сама хотіла.
З дитинства ми з братом Мар’яном здебільшого чули мамине невдоволення. Ми завжди і у всьому підтримували тата, але старалися це робити таємно, щоб не злити маму.
Коли тато відкривав компанію, ми з братом допомагали йому. Тоді ніхто й гадки не мав, як швидко піде бізнес і скільки грошей він принесе. Також було чудово бачити тата щодня. Крім робочих справ, за обідом ми займалися і особистими справами. Думаю, у нас це вийшло чудово.
Через деякий час тато найняв ще кількох хлопців, але більшу частину вирішували ми втрьох. Кілька років тому ми з Мар’яном помітили, що між батьками все гірше і гірше.
Мама була відверто зла на тата, і він терпів більше, ніж повинен. Якби не той факт, що він зустрів Мирославу, я вважаю, що він і далі б дозволяв матері так з ним поводитись. Тато закохався і вирішив дожити свій вік з людиною, яка йому подобається.
Він подав на розлучення. Цього вона не очікувала. Мама думала, що таку жінку, як вона, ніхто не посміє кинути. І тут вона почали показувати всьому світу своє невдоволення.
Вона не тільки знищила деяке майно нашої компанії, але навіть шантажувала нашого тата. Ми автоматично заступилися за нього. За ці роки ми знали, де правда.
Ми підтримували тата в його нових стосунках. З матір’ю не було розмови. Коли вона запросила мене та мого брата на обід, ми чекали, що вона для нас “приготувала”.
Мама не стала ходити кругами і відразу розклала карти.
– Хлопці, ви повинні вирішити, на чиєму ви боці. Ви або на моєму боці, або на боці вашого батька. І те, і інше неможливо , – постукала пальцями по столу вона.
– Мамо, ти така доросла, але досі так нічого і не зрозуміла, – відповів Мар’ян.
– Тоді на чиєму боці ти будеш, Романе?, – мама звернулася до мене.
– Мамо, сьогодні багато хто розлучається, не треба влаштовувати з цього драму, – сказав я.
– Так на чиїй ти стороні? – сказала вона.
– Мамо, що ти хочеш від мене? Ти роками дуже погано поводилась з татом. Тепер він вирішив піти, а ти хочеш, щоб я обрав сторону?, – я розсердився.
– Добре! Якщо ти дійсно хочеш це почути, то я за свого тата. Я завжди був за ним. Ти його не любила, і іноді я відчуваю, що й ми тобі були не потрібні, – сказав я і глянув на реакцію Мар’яна. Він лише кивнув на знак згоди.
Мама лише сказала, що ми робимо велику помилку і пішла в свою кімнату.
Батьки розлучилися і тато почав з нуля. Він живе з Мирославою в маленькій квартирі і виглядає щасливим. Мати, кажуть, бореться з самотністю. А ще вона втратила роботу.
Мар’ян каже, що варто налагодити з нею стосунки. Я поки що відмовляюся брати у цьому участь. Я хочу, щоб вона нарешті зрозуміла, як не гарно поводилась з татом і нами.
Якщо вона хороша людина, то вибачиться перед усіма. І тоді, можливо, я її пробачу і допоможу.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua