Ми зустрічаємося вже рік, думаємо про весілля! Саша просто чудовий, все добре. Бентежить мене лише один момент. Справа в тому, що я його трохи обдурила з самого початку! Не сказала, що квартира, де я живу — моя власна.
Саша думає, що Оксана квартиру винаймає — у далекого родича, який зараз живе за кордоном. Родич такий дійсно є, але до квартири він не має жодного стосунку.
— Усі кажуть, що дівчині з квартирою знайти собі чоловіка простіше. А я вважаю – навпаки складніше! – пояснює Оксана. — До мене раніше багато хто чіплявся. Але те, що це через житло, зрозуміло було одразу. Тому мені мама порадила — не кажи нікому, що твоя квартира, мовляв! Скажи, знімаєш. Я спочатку не хотіла брехати, а потім подумала — а мама ж права! Якщо чоловікові потрібна саме я, нехай будує стосунки без розрахунку на мою власність! Ну правильно ж?.
Оксану тепер турбує, як сказати тепер Сашкові, людині порядній і педантичній, про цей маленький обман.
Саша багато міркує про майбутнє, щиро мріє про велику родину, як мінімум про двох дітей, планує, як вони житимуть, накопичує гроші на перший внесок за іпотекою — їм потрібне житло.
Скільки вже накопичив. Оксана слухає, киває, десь підтакує. А потім раптом з’ясується, що Саша будував свої плани, не знаючи справжнього стану справ, а Оксана навмисне вводила його в оману.
Чи сподобається йому така ситуація?
— Саша не мріє прийти на все готове. Для нього моя власність скоріше була б перешкодою… Постійно наголошує, що для своєї сім’ї всього доб’ється сам! — міркує Оксана.
— Ну ось і не кажи нічого! — радить Оксані мама. – Квартиру, якщо що, потім здамо, я тобі допоможу, гроші не зайві ніколи. Хоче твій Сашко всього в житті добиватися сам — хай сягає! Ніхто не забороняє. А в тебе просто завжди буде запасний аеродром, про який ніхто не знає. Ось тільки не треба цих круглих очей! У житті, дочко, буває всяке. І треба, звісно, сподіватися на краще. Але готуватися завжди — на гірше…
Як вважаєте, права мама? Про квартиру Оксані краще мовчати? Чи все-таки краще сказати, чи не починати сім’ю з брехні? А може, треба було говорити відразу, а тепер уже й пізно?
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.
