Михайло і Анна познайомилися абсолютно випадково в загальній компанії. Хлопцеві тоді ледь стукнуло 18, дівчина вже відзначила свій 21 день народження. Але, коли спалахують почуття, хіба вік перешкода?

Михайло дуже любив свою милу дівчинку, як він її називав. А Анна довгий час не показувала свої почуття, а просто дозволяла себе любити.

Зустрічалися рівно рік, перш ніж почалися безпідставні скандали і недовіру один до одного.

Відносини сильно зіпсувалися. Горда Анна і такий же Михайло просто перестали спілкуватися і стали уникати один одного.

Вони все також були в одній компанії, але вже не разом. Згодом вони стали спілкуватися, але як друзі, на відчужені теми.

А тим часом їхні погляди часто перетиналися, і там було видно почуття. Але нічого не змінювалося. У кожного було своє життя.

Анна виїхала з рідного міста разом з чоловіком. У неї швидко народилися дітки. Все було добре і спокійно.

Михайло ж сам був гостем міста, де жила Анна, тому він просто повернувся в своє сіре місто і став влаштовувати особисте життя.

Роки йшли, і хто знає, як би закінчилася ця історія, якби не один випадок.

За якимось дивним збігом обставин в своє місто повернулася Анна, а в цей же час там був Михайло. Вони зустрілися в місцевому кафе. Ненароком, зіткнувшись на виході.

І знову перетнулися їхні погляди, і знову в них були давні почуття. Стільки років пройшло, а все залишилося, як тоді, в юні роки.

Здавалося, кругом все затихло. Було наплювати на всіх, тільки вони двоє на цій планеті, їх любов все ще була жива.

Чому ж вони тоді розлучилися? Були дуже молоді і не цінували один одного, і не хотіли розуміти.

Як же це все боляче, немов не вистачає повітря, хочеться плакати і кричати.

Дівчина прийшла до тями перша:

– Мишко, привіт!

– Анютка, як я радий тебе бачити, – вимовив чоловік.

Здавалося, не було цих десяти років, і вони бачилися тільки вчора. Ще вчора вони прогулювалися по нічному місту, тримаючи один одного міцно за руки.

Тільки вчора вони вважали зірки і цілувалися під місяцем. І зараз вони знову поруч.

На жаль, у кожного вже давно інше життя. Нехай ця любов, довжиною у всю їх життя, залишиться приємним спогадом.

Але ніхто з них не поспішав руйнувати своє справжнє заради красивого майбутнього, згадуючи минуле. Вони просто «були»… колись…

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!