Милі жіночки, порадниці, скажіть, а чи варто говорити чоловікові, точніше, скаржитися на його матір?
Мені 29, Антону 33, в шлюбі вже не мало не багато – 4 роки. Два роки тому на світ з’явилася донечка.
Свекруха в мене не подарунок, в кожен кут лізе, зі своїми настановами. Як тільки Антон їде на роботу, Марта Андріївна поводиться у нас вдома, як повноправна господиня (приходить в гості і роздає розпорядження, при чоловікові ніби з крилами за спиною – ангел).
І “лізе у всі кути” це я написала в прямому розумінні цього слова. Ось наприклад, може вилізти на табуретку і провести пальцем по антерсолі над плитою, або, одного разу навіть надумала плиту відсунути, а там самі розумієте, мий не мий, завжди щось знайдеться, а вона мені: “Так в хорошої господині не повинно бути. Мій Антон заслуговує на життя в чистоті”.
І такого у неї знаходиться дуже багато. Не так приготувала, не так прибрала, не так її онучку виховую, бо вона бачте без мультфільма їсти не буде. Але що я зроблю. Я доньці і вітаміни, і все найкраще готую, а в неї апетиту як такого нема. Але я маму свою питала, та каже, я така сама до їди була. Тому хоча б з мультиками, але щоб не голодна. Але ж ні, це погане виховання. Словом, все від і до не так.
Я спочатку намагалася їй у всьому догодити, вона ще більше лізти почала. Потім я закинула це діло і стала робити все по своєму. І так і так погана залишилася. Як мене ця обстановка обтяжує. Сил немає, хочеться іноді взяти її за патли і виштовхати з квартири, щоб більше не показувалася.
Її улюблена фраза “Ой, ти ще зовсім зелена, а ось я життя прожила, тому навчити тебе хочу”.
У мене таке відчуття, що їй подобається мене дражнити, але мій терпець ж то може увірватися.
Хочу розказати Антону прям ось все від “а” до “я” нехай сам розбирається, а сама припиняю спілкування з Мартою Андріївною.
Або в грубій формі буду відповідати, може тоді лізти перестане.
Порадьте, що робити?
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
