Минулого року на мою долю випало багато випробувань. Спочатку я розлучилася з чоловіком, а потім повномасштабне забрало в мене будинок. Довелося переїхати до мами в райцентр під Києвом, тепер мешкаю з мамою та дворічною дочкою в одному будинку.
Через маму між нами виникають постійні конфлікти й суперечки. Я розлучилася із чоловіком, оскільки він підло чинив, зраджував, не звертав уваги на нас з дитиною, не збирався мінятися і не змінився до цього дня.
Для мами він був гарною партією для мене, бо він багатий. Але крок уже зроблено, я пішла.
Звичайно, після руйнування нашої багатоповерхівки в обласному центрі, я з дитиною пішла жити до рідної матері у великий будинок. На сьогоднішній день я настільки вимотана конфліктами на побутовому ґрунті, що вже немає жодного бажання щось у хаті робити.
У мене стосунки почалися з молодим чоловіком, хорошим, але менш забезпеченим, ніж мій колишній чоловік. І мені здається, саме це стало причиною маминого неприйняття його.
Я не можу підійти до неї за порадою – відразу крик, я не можу почати щиру розмову, бо у відповідь – повне ігнорування, в телефон уткнеться або книжку. Дві господині на одній території – це складно, але можливо.
Але у нашому з мамою випадку це не можливо, бо все, щоб я не робила – все не так, ніколи не скаже спасибі за допомогу, вважає, що раз я її дитина, отже, зобов’язана всім.
Мама дорікає тим, що допомогла мені – надала дах, матеріально я її не напружую, бо колишній чоловік платить аліменти. Намагалася з’їхати на орендовану квартиру, але поки такі витрати не потягну.
Я не можу зрозуміти причини такого ставлення до себе. Я працюю віддалено трохи. Інколи тільки ходжу на побачення з новим молодим чоловіком у кафе, виховую дуже тямущу дочку.
Мама моя ніколи не береться погратися з Міланкою, вдень не спілкується, тільки якщо маленька сама до неї підбіжить. Я не розумію, як мені розмовляти з мамою.
Недавно між нами таки сталася розмова на тему моїх стосунків з Євгеном, перетекло все у конфлікт, закінчився він моєю фразою: «Я не відчуваю, що ти моя мати. Начебто просто жінка чужа живе в будинку».
Мама вперше заплакала. Тепер ми не розмовляємо, я морально спустошена. Не знаю, як далі.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
