Минулими вихідними син, Данилко, раптово навідався у гості. Зазвичай він рідко приїжджає, частіше я сама приходжу до нього додому, щоб ще й з онуками побачитись.
Тоді я одразу зауважила, що Даня якийсь схвильований. Почала розпитувати, що трапилося. А він і приховувати не став, все розповів.
– Мам, Оксана моя зовсім змінилася за останні півроку. Пам’ятаєш, якою вона раніше була? Ласкавою, доброю, поступливою. А тепер це зовсім чужа людина. Постійно суперечки влаштовує, почала спілкуватися зі мною, як із підлеглим, а не своїм чоловіком. На дітей також підвищує голос. Не знаю вже, з чого це почалося, а як тепер усе повернути на свої кола і поготів не розумію.
Так ми з сином і просиділи до пізнього вечора. Здебільшого говоривши він, а я тільки слухала і не могла повірити у його слова.
Чесно кажучи, втручатися у сімейні справи сина мені не хотілося. Але дуже вже він був засмучений. Тож на прощання я таки пообіцяла поговорити з Оксанкою. Може, й прояснитися. У неї матері немає, а ми з нею завжди ладнали. Може, син мій, баламут, сам у всьому винний.
Наступного тижня, як і обіцяла, навідалася до дітей. Як тільки увійшла до квартири, відчула напружену атмосферу. І як це раніше я нічого не помічала? Адже тільки кілька тижнів тому приїжджала і все ще було добре, а тут, виявляється, вже півроку щось не те коїться.
Сказати правду, спершу я і не знала, з чого почати розмову з невісткою. А потім вирішила, що найкраще подати їй усе у формі історії про давню знайому. Розповіла про те, що від цієї знайомої нібито пішов чоловік, бо та стала раптом надто вимогливою та дратівливою.
Оксана лише хмикнула і відповіла, що тій знайомій так тільки краще буде. Якщо чоловік ганчірка, за її словами, нема чого на таку людину час витрачати.
Так я й поїхала додому з тягарем на душі. Може, варто було прямо розпитати невістку, в чому річ, а не ходити навколо? І що тепер робити, як допомогти синові?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Ibilingua.com.