Минув лише тиждень після нашого з Андрієм весілля, а свекруха вже не розмовляє зі мною. Не взяли її в Буковель! І самі не поїхали! Гроші хлопцям віддали – нечувано просто! Ви бачили таке?
Ми з моїм коханим хлопцем Андрієм одружуватися хотіли лише за свої кошти. Зібрати багато не вийшло, тому й вирішили, що краще розписатися вдвох і витратити гроші на подорож.
Але свекруха Ірина Антонівна вимагала весілля:
– Як це без ресторану? Це моє свято, у мене син одружується», «Андрійку, не забудь покликати тітку Василину», «А другого дня замовимо будиночок на Шацьких озерах».
Андрій просив погодитись, «щоб не засмучувати маму». Зійшлися ми на тому, що на весілля вона нам подарує вечерю в ресторані чоловік на 15-20, бо мама Андрія вже вирішила, кого покличе.
Сил сперечатися у мене не було, у моєї рідні – тим паче, у мене брат захисник, за нього всі молимося й переживаємо, не до оцих дрібних чвар.
Так ось, перед урочистістю свекруха раптом заявила, що давно не була у відпустці, дуже втомилася і поїде з нами у весільну подорож, в Буковель.
А ми й сказали, що самі вирішили не їхати, бо віддали вже всі гроші хлопцям-захисникам, батальйону мого брата, бо їм терміново авто треба і це важливіше за Буковель. Після цього Ірина Антонівна й сказала, що знатися зі мною не хоче й з усією моєю родиною. Та я якось переживу це. Всім добра й миру.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- З Італії я повернулася о 6 годині ранку. Чемодани тихенько залишила в коридорі, лише витягла новенький багряний халат. В мене було змішане передчуття. З одного боку щастя, що ось-ось я побачу кохану людину, а з іншого – його реакція, адже Андрій постійно наголошував, що повертатись ще рано. – За що ми жити будемо? Все дорожчає! – Але за дверима мене чекав сюрприз. Його слова: – Все не так, як ти зрозуміла, – ніби довгим тунелем доходили до моєї голови
- Ми взяли деякі іграшки і направились на майданчик. Через деякий час туди прийшли хлопці, ну на вигляд так 9-10 років. І ось вони вирішили, що вже готові до “дорослих” балачок. Я раз пропустила крізь віха, другий, а на третій попросила “прикусити язика”. Як не як, а це дитячий майданчик, а не клуб. Дома я це все розказала дочці, а вона сказала, що робити зауваження чужим дітям я не мала права
- Я нічого не розуміла, поки раптом на одній сімейній зустрічі зі свахою не почула, що я, напевно, не хотіла відпускати свого сина “під вінець” з її донькою, тому що кожна мати хлопчика не хоче відпускати сина. І тут всі пазли зійшлися. Я стала згадувати відношення сестер і самої невістки до батьків і до мене в тому числі. Одного дня я таки не стрималася, і все “вилила” сину. Мені втрачати нічого
- В рідної сестри Івана день народження. Вона замовила невеличке свято в ресторані на другий день “Зелених свят” – Трійці. Я ж нічого такого нового, щоб одягнути, не мала, тому й купила собі красиву літню сукню. Ввечері приміряла, похвалилася чоловіку, а він мене висварив, що я на непотріб гроші його тринькаю. – А ця сукня, що ти на новий рік купляла, що, не підходить? – Чоловік не полінувався і витягнув її з шафи
- В неділю до нас завітала після церкви свекруха, і за бокалом “червоненького” вона мені зізналася, що ця квартира насправді її, а ми, особливо я, тут просто гості. Я ледь не стерпла, і якщо чесно, навіть не відразу повірила в її слова. Але тепер мене турбує інше, як вона збирається компенсувати те, що я свої гроші вкладала в ремонт