Я нapoдила сина досить рано, в 18 років. І як правильно виховувати хлопчика я не знала. Перший час до мене все лізли з порадами, яких я до слова, не питала.
Мене це дико дратувало. На мої слова «мені ваші поради не потрібні», мені відповідали: ти ще зелена, а ми вже своїх виростили і знаємо, про що говоримо ….
Недовго думаючи я посилала таких доброзичливців «займатися своїми дітьми» а не моїм.
Одного разу ми гуляли на дитячому майданчику. Костя весело бігав навколо гойдалок, але спіткнувся і впав.
Я сиділа на лавці неподалік, і спокійним голосом сказала: «Вставай синy, нічого страшного, ти ж просто злякався»?
Він встав, обтрусив коліна і навіть не заплакав і пішов далі грати.
Всі матусі нашого двору на мене накинулися! “Як так? Чому ти навіть не зрушила з місця? – кричали вони на менi.- Хіба можна так поводитися з дитиною ?! Ти ведеш себе як циганка – нapoдила, а дитина сама по собі бігає … »
Тоді мені було прикро чути це. Але так як я не терплю втручання в особистий простір, я продовжила виховувати сина так, як вважала за потрібне.
Я ніколи не бігла до нього по першому плачу. Якщо він падав, я не підлітала до нього як куля, і не піднімала. Мені було складно зрозуміти, навіщо сюсюкати 3-ого річного хлопчика? Адже я хочу виростити з нього справжнього чоловіка, а не хлопчика, який без мами впадає в паніку.
Зараз Кості 9 років, і знаєте, що? Він дорослішими ніж багато його однолітків.
Чому я так вирішила? – запитаєте ви. Відповідь очевидна.
Якщо його скривдять, він не біжить скаржитися, а сміливо дає здачі. Якщо він падає з велика, він не біжить зі сльозами до мене, а йде прямо до аптечки і сам обробляє собі рани.
Він відповідальний, адже в його обов’язки входить прибирання кімнати, миття посуду. Коли я хворію, він може приготувати сніданок, зварити на обід суп і погуляти з дітьми.
Так, я погана мати! Я не зробила його дитинство безтурботним. Але зате я дала йому цінні навички та навчила всьому, що може стати йому в пригоді в житті.
Скоро я поїду в пoлoговий будинок на тиждень, і я точно впевнена, що поки мене не буде, він стане хорошим помічником чоловікові. Можливо я щось зробила не так.
Але особисто я вважаю, що мій старший син виросте відповідальним чоловіком, а майбутня невістка коли-небудь скаже мені «дякую», за те, що я погана мати.
