fbpx

На Італію я витратила 22 роки даремно, прожила в чужій країні, а грошей не заробила. Я вам так скажу, за 22 роки за кордоном я нічого не досягла. Заробляла приблизно 1000 євро на місяць. Я ділила ці гроші на три частини: мені та синам. На себе зайвої копійки не витратила. Моє діло – заробити. От моя сестра вісім років тому теж поїхала за кордон

На Італію я витратила 22 роки даремно, прожила в чужій країні, а грошей не заробила.

Через довгі роки в чужій країні я дійшла сумних висновків.

Я вам так скажу, за 22 роки за кордоном я нічого не досягла. Коли мені було трохи за 40, від мене пішов чоловік. Тоді я й вирішила поїхати на заробітки до Італії.

Багато хто з жінок нашого міста тоді туди їхали, я теж вирішила спробувати щастя. Планувала, що я поїду на кілька років, щоб допомогти синам стати на ноги. Їм тоді було 18 та 19 років.

Через кілька років сини одружилися і обидва пішли жити до будинків дружин. До того моменту я вже непогано заробляла приблизно 1000 євро на місяць. Я ділила ці гроші на три частини: мені та синам.

Відсилала справно я гроші додому щомісяця, на себе зайвої копійки не витратила. Куди вони витрачали ці гроші, я не питала. Дорослі хлопчики самі розберуться, моє діло – заробити.

Одним словом, так мої кілька років розтяглися на 22. Думала, ще трохи зароблю і повернуся. Але нещодавно я зрозуміла, що витратила всі ці роки марно.

От моя сестра вісім років тому теж поїхала за кордон. У лариси була чітка мета: купити доньці та синові по квартирі. І за ці вісім років вона купила дві квартири! Попрацювала ще півроку, щоб відкласти собі. А тепер повернулася додому.

Коли я про це дізналася, у мене земля з-під ніг пішла. Чим я займалася ці понад 20 років? Мої сини з висланих грошей нічого не накопичили, все витратили. І зрештою ні квартири, ні грошей. За всі ці роки вони так і не змогли з’їхати від своїх дружин! так і живуть у приймах, але хоч з машинами.

І ось тепер я сиджу і думаю, як же безглуздо все вийшло. Виходить, я даремно так тяжко працювала 22 роки. Так, діти трохи краще жили. Але хіба цього достатньо?

Я вже не молода, особисте життя навряд чи налагодиться, самопочуття теж іноді підводить. І немає в мене дому ні в Італії, ні тут, у своїй старенькій квартирі себе дома не відчуваю. Дітям не до мене, у них своє життя, в країні твориться ось таке нерадісне, і друзів теж немаю.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page