На людях я обговорюю Галину, кажу, що така робота не для неї, але коли приходжу додому, то сідаю в куточку кімнати і заздрю “білою заздрістю”. Можливо це я чогось не розумію, чи я якась неправильна. Ой, хто його знає де правда.
У моєї подруги Галини дуже дивний спосіб заробітку: вона наживається на чоловіках, причому зовсім законно. Галина досить симпатична жіночка. Ну реально, вона просто лялька барбі. Не знаю, як вона буде виглядати років через 15, але зараз вона вміло підкреслює свої достоїнства і користується популярністю у чоловіків.
Вся справа в тому, що вона знайомиться в ресторанах з чоловіками, потім дуже довго витримує паузу… і отримує за це гору подарунків. Потім ще довго “доїть” своїх золотих бичків. Причому деколи відразу декількох одночасно. Подруга ніколи і ніде ще не працювала офіційно. Орендує квартиру в центрі, їздить на таксі, про громадський транспорт і чути не хоче.
Тільки в модному журналі з’являється нова сумочка – Галина тут же хизується перед нами новинкою. Ми з подругами засуджуємо її, намагаємося наставити на шлях істинний. Іноді між собою навіть обговорюємо її в поганому світлі. Ну ви розумієте, але вона, як чує наші установи, то лише сміється, каже, що ми геть не сучасні. Ви знаєте, я вже геть заплуталась.
Але насправді я в душі їй заздрю. У неї є все, що вона хоче. Я ж живу з своїм чоловіком все життя, і в кращому випадку отримую три рози на день народження. Зовнішність у мене так собі, чоловіки на мене не задивляються. Ех, от би мені жити так само, як і Галина! Вона по життю точно витягнула щасливий квиток.
А ще у неї є молода людина, яка її дуже любить. Але Галина не поспішає виходити заміж, поки хоче нагулятися і вже потім створити сім’ю.
Ось таке життя у моєї подруги… А ви, що скажете, на такий вид заробітку?
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Недавні записи
- До сина на ювілей з пустими руками я не йшла. В невістки маленька дитина, і вона відразу ж попередила, що всю гостину вона буде замовляти. Ну, думаю, скільки там тих суш в коробочці. Я стала ні світ ні зоря, котлет насмажила, олів’є приготувала, огірки і помідори вквасилися. – Ви сідайте на диван! З хвилини на хвилину має доставка під’їхати. – Та чого чекати! В мене все є. – Я давай витягати продукцію з сумки. Я ж і подумати не могла, що невістка так на це відреагує. Відтепер буду на гостину до них йти, як пані: телефон в сумочку і все!
- Свекруха моя знову умудрилася вчудити! Ну скільки пояснювали, просили людину – все одно своє гне. Ось і зараз. Але вона весь час забуває про це прохання, ну або навіть абсолютно свідомо ігнорить його. Притягла дитині розумний телефон, який, само собою, у малого вже є
- Оскільки у нього за містом невелике господарство, є живність – коза. кури-качки – та город, його дні з коханою жінкою мають бути дуже насиченими. Підйом із самого ранку. Потім робота. Догляд за тваринами та майбутнім урожаєм. Неспішно, без фанатизму. Але щоб аж до обіду. Потім невелика перерва й знову працювати – все, як у наших предків. Вони роботи не боялися і жили сто років. Моя квартира в центрі Луцька йому як п’яте колесо
- Учора моя невістка Олена мала 36 років. Та я поїхала у місто до дітей на два дні раніше – щоб усе їй допомогти, разом приготувати всілякої домашньої смакоти – голубців, завиванців, холодцю, перців нафарширувати, торт спекти, млинців з сиром солодких . Привезла з села всього свого – курку, качку свої, свининки на холодець купила в сусідів, яєць – теж своїх, мочка і сиру, тільки зробила. Ну й овочів-фруктіва, само собою. Ледве доперла все маршруткою! А сьогодні вже поїхала зранку додому, наплакалася всю дорогу і заспокоїтися не можу – ну так прикро! Ну хіба так можна??? Все запхала в холодильник і не глянула. А відмітили – просто сором
- Свекруха Марина Федорівна – золота людина. Мудра, знає життя на багато краще за мене. Маю її слухатися, щоб з мене хоч якийсь толк був. Я не правильно доглядаю за чоловіком, тобто її сином, неправильно роблю все для дитини. Днями зібралася я прибрати зуб, муляє мені давно, а мама чоловіка каже мені: “Не здумай! Тобі занесуть щось і в щоці утвориться дірка!” І що тепер робити – не знаю, невже свекруха права? А вона мені: “Ти йому ручки-ніжки пошкодиш. Ось я дивилася передачу, там так і було”