На мені двоповерховий будинок і двоє дітей. Дякувати Богу, що господарки немає, хоча Орест через війну вже натякав, чи не завести нам курочок, хоч м’ясо і яйця свої будуть. Я відмахувалась від цього господарства руками і ногами. І ось в неділю я з хлопцями пішла до церкви на службу. Орест повернувся з роботи
Мій чоловік працює на залізниці, помічником машиніста. Я все розумію, робота нелегка, але те що він мені сказав недавно прямо в очі, мене просто вибило з колії.
Якщо коротко, то все по дому маю робити я. Він працює, приносить в сім’ю гроші, тому весь свій вільний час Орест проводить на дивані, або ж в гаражі з кумом чи друзями.
Так, я не заперечую, вільного часу у нього не багато, але ж і я не сплю. На мені двоповерховий будинок і двоє дітей. Дякувати Богу, що господарки немає, хоча Орест через війну вже натякав, чи не завести нам курочок, хоч м’ясо і яйця свої будуть.
Я відмахувалась від цього господарства руками і ногами.
І ось в неділю я з хлопцями пішла до церкви на службу. Орест повернувся з роботи і чекав нашого повернення.
Ні, щоб воду хоча б на вареники поставити на плиту, чи навіть зварити, вони ж вже готові були, висушені.
Так він навіть не дав мені роздягнутися, як почав вимагати його нагодувати, бо господар в хату прийшов.
В мене також того дня настрою не було, і я йому наговорила, що важко мені одній. Щоб хоч в чомусь мені допомагав, хоч інколи.
Той як завівся…
– А я тобі нічим не зобов’язаний! Я вже зі своєю місією впорався. Діти у нас є і дах над головою дав вам, і зарплату кожного місяця приношу регулярно. Що ти такого по дому робиш важкого, щоб ще й я тобі допомагав?
А ще Орест сказав, що допомагати мені тепер взагалі не буде, навіть сміття не винесе. І з дітьми часу проводити не буде. Словом, все мені на зло.
– Який ти приклад своїм синам подаєш? Ти б не на дивані лежав, а з синами на прогулянку сходив би! – буркнула я.
Та Орест, коли вихідний, далі за гараж не йде, а він, на секундочку, на нашому подвір’ї. Але він і туди хлопчаків не бере – там зазвичай ще й друзі, що живуть по сусідству приходять, ніхто нічого в гаражі не ремонтує. Орест навіть не знає, як з синами час проводити. А я за всього бажання їх цього навчити не можу, оскільки жінка.
– Мене батько не вчив! Я сам у всьому розібрався! Нехай не сидять дома, а шукають відповіді свої запитання. Тим більше зараз інтернет є, а в мій час не було! – виправдовується Орест.
Я йому пояснюю, що діти не повинні самі собою рости, а Орест на своєму стоїть. Якщо зараз до них так байдуже ставитися, на старості років вони дадуть відповідь взаємністю. Хіба не так?
Ще чоловік мені наголосив про дружину свого найкращого друга. Мовляв, Ірина і працює, і з дітьми займається, і вдома все робить, і сім’ю кормить. Крім того, завжди з манікюром, зачіскою і нарощеними віями перед чоловіком “порхає”. Чоловік їй взагалі гроші не дає, бо її діти від першого шлюбу і він їх забезпечувати не збирається.
Ось скажіть мені, як боротися з таким лінивим чоловіком?
Ну добре по дому мені не хоче допомагати, так нехай хоч з дітьми час проводить. Але ж ні, Ореста таке життя не влаштовує.
Я вже подумую про розлучення. З мене годі?
Що скажете? Може хтось був у схожій ситуації, чи знає гарну для мене пораду?
Фото ілюстративне
