На мені провина через те, що чоловік тепер не спілкується зі своєю мамою і сином від першого шлюбу. Ось як це сталося.
Одружені ми з Сергієм майже 14 років. Є двоє спільних дітей: донечка 11 років і синочок 2 роки. У чоловіка є дитина від попередніх стосунків, досить дорослий син 16 років. Той шлюб взагалі відбувся лише через дитину і протримався не довго. Розійшлися вони, коли дитині було десять місяців.
Я теж була до нашого знайомства заміжня, але ми не могли народити дитинку і не пройшли ці випробування. Познайомились ми з Сергієм, коли обоє давно вже були вільні.
Все було чудово, але чоловік не хотів спілкуватися зі своїм сином, хоча свекруха брала онука до себе, що мені на той момент було неприйнятно! Я думала: «Як так, я не могла народити дитину і невідомо, чи зможу, а він не спілкується з сином». Але аліменти платив, як належить кожного місяця, плюс купував гарні речі та іграшки. Передавав через свекруху.
Поговорила я тоді з Сергієм, присоромила, почали їздити до свекрухи разом, поступово взаємини батька із сином стали теплішими. Дитина прив’язалася і до мене. Все було відносно добре, але в колишньої дружини з’явилася ревнощі, почалися “вибрики”. Я на це не звертала уваги.
Відразу уточню, що свекруха колишню невістку не любила, не подобалася вона їй спочатку. Потім почалося «привезу, не привезу», але свекруха на той час дуже прив’язалася до онука і на все заплющувала очі, аби побачити його.
Минав час, з дитиною справно спілкувалися, почала я його брати до нас додому. Уточню, Сергій був проти, але згодом звикся. Народилася у нас дочка, колишня повлаштовувала сцени, на півроку обмежила спілкування з дитиною.
Згодом знову налагодилося спілкування, все було добре, обох дітей завжди брали із собою на всі заходи та у відпустки. Ідилія тривала до 10 років нашому сину. Потім почав проявлятися мамин характер – “повинен”, “зобов’язаний”, “купи”, “дай”, “мама сказала”.
Ми максимально не звертала уваги, думаючи, що це в хлопця перехідний вік починається. Але тут я захворіла, лікарі порадили змінити клімат на якийсь час. Вирішили поїхати до моря без дітей лише удвох, але не вдалося залишити дочку, маленька була, так склалося. Поїхали втрьох.
Як повернулися, почалися від свекрухи претензії, чому не взяли онука, дорікання колишньої та сльози її сина. Взагалі вперше не взяли і тут таке! Тут Сергія взагалі як підмінили. Висловив мені все мабуть за всі роки, що він не хотів, а я нав’язала йому це спілкування і тепер йому доводиться все це вислуховувати і терпіти. А він, мовляв, знав, яка колишня, і син такий самий виріс.
За кілька днів колишня подає на офіційні аліменти. У результаті Сергій перестав спілкуватися із сином, лише переписується. Аліменти призначили не такі великі, він платив набагато більше раніше. Свекруха постійно у сльозах. Намагається іноді через мене налагодити стосунки, я пояснюю, що він мене не слухає і поставив умови, якщо втручатимуся – розлучення. У свекрухи з колишньою невісткою за рік налагодилися стосунки, вони стали найкращими подругами.
Ось нестало свекра, свекруха попросила мене не приходити на прощання, оскільки син чоловіка та колишня дружина досі не знають про народження у нас другої дитини і їх це засмутить. Я не пішла.
Минув якийсь час, свекруха захотіла познайомити братів, тож запропонувала прийти до нас у гості на свій день народження. Сергій відмовив. Свекруха кинула слухавку і сказала нам більше їй ніколи не дзвонити. Т
епер ми всі дружно не спілкуємося, від чого я почуваюся винною. Ще й часи такі зараз, коли родини купами тримаються, а у нас таке ось.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
