fbpx

На Миколая, хоча це й була неділя, я не змогла поїхати до свекра, і привітати з іменинами, але чоловіку в подарунок купила електричний чайник, оскільки знала, що попередній у них вийшов з ладу, і відправила з самого рання. Їхати до них в район десь дві годинки. І ось ввечері Валера повертається і на порозі вручає мені клітчасту сумку. Я відразу зрозуміла, що там за “презенти”

На Миколая, хоча це й була неділя, я не змогла поїхати до свекра, і привітати з іменинами, але чоловіку в подарунок купила електричний чайник, оскільки знала, що попередній у них вийшов з ладу, і відправила з самого рання. Їхати до них в район десь дві годинки. І ось ввечері Валера повертається і на порозі вручає мені клітчасту сумку. Я відразу зрозуміла, що там за “презенти”.

Я, якщо чесно, ніколи не була якоюсь супер господинею, щоб весь день стояти біля плити, щось готувати, а тим більше, щоб купувати овочі та фрукти та консерви з них робити. На мене, це безглузда трата часу та грошей. До того ж, що у цій усій їжі корисного? Кілограми солі, цукру. Я, наприклад, взагалі ніяких консервацій не їм.

Ще змалку їх не любила. Тому навіть коли приїжджала додому до мами і в мами на столі стояли солоні огірки або помідори, вона мені ніколи їх не пропонувала. Знала, що я таке не їм. Тим більше, я ще й прихильник здорового харчування. Здорове харчування точно не включає в себе всякого роду консервації, в них і вітамінів по суті немає.

Ось уже чотири роки я одружена з прекрасною людиною. Мама мого чоловіка теж чудова жінка, у нас з нею гарні стосунки, іноді навіть можемо разом пройтися по магазинах. Але річ у іншому. У Ольги Степанівни є своя дача, як вона каже, шматочок раю. Вона туди їздить працювати щоліта — вирощує всякі овочі, в неї там ще багато ягід і фруктів.

Коли вона передає нам із чоловіком свіжі овочі та фрукти — ми з радістю їх беремо. Це корисно, тим більше, вирощене без будь-якої хімії. Але ще свекруха має любов до консервації. Якось приїхала вона, привезла із собою цілу сумку різних консервацій. Ну і відразу відкрила банку огірків, давай мене годувати ними. Вже чисто з поваги я з’їла той огірок.

Мало того, що він м’який, а як мені відомо, вони повинні бути хрумкими, так ще й дуже солоний. Ну, не виходять у неї ці консервації. Несмачні вони не корисні. Але хіба я їй можу щось сказати? Образити не хочу, тому тоді промовчала. І ось щоразу, коли вона передавала нам сумки з консерваціями, я їй дякувала, а самі з чоловіком ми їх викидали. До того ж у нас квартира на одну кімнату. І так немає місця, щоби все розкласти, де треба. А вона ще й цих консервацій дає повно. Навіщо вони мені?

І так, я ціную її турботу, що вона хоче нам допомогти. Але насправді тільки додає більше клопоту. І ось я думаю, як би їй правильно натякнути, щоби більше не передавала? Але так, щоб не образити, псувати стосунки із нею я не хочу. Але й спокійно, якщо їй сказати, що я не їм таке і чоловік, вона не зрозуміє нас, образиться. Що робити?

Фото ілюстративне

You cannot copy content of this page