fbpx

На наш 50-річний ювілей весілля мій чоловік дістав старий конверт. Сьогодні бабуся полинула у засвіти. Вона була тією стрічкою, що тримала нашу сім’ю разом. Граючи зі своєю дворічною донечкою, я вдавала, що сплю

Сьогодні мій тато прийшов додому з трояндами для мами й мене. “На честь чого?” – запитала я. Він сказав, що деякі з його колег сьогодні жалілися на своїх дружин та дітей, а він їм не зміг скласти компанію.

Сьогодні, я запитав у дідуся Микити поради, як будувати міцні стосунки, і він відповів: «Чесно кажучи, коли я познайомився з твоєю бабусею, я розчарувався, намагаючись знайти підходящу жінку, і просто почав сам старатися стати потрібною людиною. І саме тоді до мене підійшла твоя бабуся та сказала „Вітаю“.

Сьогодні 10 років, як я живу з чоловіком, який не став би ним, якщо не випускний бал. У той час моя сім’я намагалася звести кінці з кінцями і ми не могли дозволити собі купити навіть мені сукню. Він купив мені сукню, допомагав батькам і через своїх батьків знайшов для мого тата роботу. У нас з Дмитром двоє дітей і я дуже люблю його.

Сьогодні, на наш 50-річний ювілей весілля, мій чоловік дістав старий конверт і простяг мені любовну записку, яку він написав ще у 7-му класі.

Кілька років тому я на виході з супермаркету притримав двері для літньої жінки. Вона подякувала мені і сказала, що пощастить тій дівчині, якій дістанеться такий добрий чоловік. Сьогодні вдень я пішов із дружиною в продуктовий магазин, ми йшли за руку і на виході я зустрів ту саму бабусю. Вона притримала двері для нас, підморгнула і сказала: “Я ж тобі говорила.”

Сьогодні ми з мамою в один і той же час сіли дивитися один і той самий фільм хоч і були за кілька тисяч кілометрів одне від одного. Я так скучила за нею і нам здавалося, що ми сидимо на одному дивані і було так тепло на душі.

П’ять років тому я забрав цуценя з притулку для собак. Сьогодні він виріс та одужав і тепер він мій службовий пес.

Сьогодні я, вперше за півроку, зателефонував своєму найкращому другу і вибачився, що не зміг підтримати його у складну хвилину. На що він мені сказав: „Я знав, що ти мені подзвониш. Приходь.“

Сьогодні було 14-річчя моєї маленької сестри. Вона особлива дитина і вона не має друзів. Мій хлопець прийшов на вечерю із квітами, але сказав, що вони не для мене. Він увійшов до будинку та подарував їх сестрі. Вона була така схвильована. Він взяв нас двох у ресторан і ми шикарно провели вечір.

Я бідний студент, у мене завжди немає грошей, і від цього я завжди сумний. Але коли мені надходить лист електронною поштою від батька, який залишився за океаном, зі словами як він мене любить і нудьгує, я почуваюся найбагатшою людиною на Землі.

Сьогодні бабуся полинула у засвіти. Вона була тією стрічкою, що тримала нашу сім’ю разом. Сьогодні на прощані з нею було стільки людей. Виявляє, її любили так багато людей, і всі підходили і дякували нам за те, що ми берегли її до останнього дня.

Сьогодні я допомагала готувати їжу для безпритульних. Чоловік, якому я дала бутерброд, сказав, що він не хоче і просить віддати пригощення другові, який стоїть за ним. “У нього день народження і я хочу подарувати йому подарунок, але все, що я можу – це пожертвувати своїм обідом заради нього”. Його друг був у захваті. Люди, які нічого мають, цінують дрібниці, які ми не помічаємо.

Сьогодні, граючи зі своєю дворічною дочкою, я вдавала, що сплю. Вона накрила мене ковдрою, поплескала по спині, а потім поцілувала ніжно. Це саме те, що я роблю, коли сама кладу її спати.

Моя трирічна дочка, яка не вміла плавати, впала в басейн, я був на кухні і коли підбіг, дворовий собака вже витягав її з басейну, акуратно затиснувши її сукню в зубах. Тепер ми маємо собаку – нашого найкращого друга.

Давайте разом додвати у світ доброти та людяності!

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

You cannot copy content of this page