На наше весілля сестра Василя і його батьки запросили і Лілю, колишню його дівчину. Я ж не знала хто вона така, бо своїх гостей не до кінця пам’ятаю. “Цирки” почались на самому початку. Почнемо з того, що сукню вона підібрала, чуть не весільну, але коротюсіньку. На “гірко” молодятам вона підіймалася і посилала Василю повітряні поцілунки, а вкінці взагалі її понесло. П’ятнадцять років минуло, а я досі нормально не спілкуюсь ні зі свекрами, ні з Іриною.
Моїй історії вже п’ятнадцять років, та чомусь захотілося поділитись з нею саме зараз.
Ми з Василем познайомилися на дискотеці в невеличкому містечку. Я приїхала туди до одногрупниці, а Василь відвозив на побачення свого друга. На той час він мав своє авто, і це не могло не привернути моєї уваги.
Якось день за днем і ми почали спілкуватися, а потім і зустрічатися.
Коли дійшла справа до весілля, ми все ретельно підготували. На той час ще не було так в моді замовляти ведучого, а в нас все було на вищому рівні.
Свекруха моя працювала на той час юристом, а свекор рано вийшов на пенсію. В них свій будинок. Живуть мої “родичі” досить багато.
Є у Василя рідна сестра Ірина. Ось вона і наробила нам такого шуму, що я досі не можу знайти з ріднею Василя спільної мови.
Справа в тому, що колись Василь зустрічався з найкращою подругою Ірини. Ліля ця також з багатої сім’ї. І ось вийшло так, що батьки Василя і сама Ірина запросили на наше святкування і цю Лілю.
Я ж поняття не мала, хто це така, бо навіть своєї родини до кінця не дуже добре знаю.
Але ця показала вже на початку, що скучно не буде.
Що Ірина, що ця Ліля, прийшли такі одягнуті і розмальовані, що вся увага була прикута до них. І якщо в Ірини була сукня червоного кольору, то Ліля одягла булого, ще й в “бантик”. Ну чуть не наречена, тільки коротюсіньке…
Коли нам за столом кричали “Гірко”, вона піднімалася з місця і посилала Василю повітряні поцілунки.
Потім почала запрошувати його на повільні танці, а в кінці вона “насвяткувавшись”, сказала, що надіється, що наш шлюб довго не протримається і вона буде на Василя чекати.
Поки я лила сльози, а Василь мене втішав, Ірина і його батьки світилися як зірки на небі в гарну погоду.
– Що ти собі береш до голови. Ну ляпнула не подумавши.
Але мене навіть не Ліля ця вивела з себе, а Ірина. Ну чесно, ти знала, що вона така, для чого було її запрошувати? До слова скажу, що Василь навіть не знав, що вона буде.
Ми живемо окремо в своїй квартирі, і з самого початку наші стосунки зі свекрами і сестрою похитнулися.
Я дуже рідко до них їжджу і до себе цю сімейку не запрошую.
Не раз чую, що свекруха обурюється, що я все до своїх батьків з дітьми їжджу, а їх хату оминаю. Але я не можу по інакшому.
На самому початку нашого сімейного життя, вони зробили такий “цирк”, що я до кінця життя його запам’ятаю.
А як би ви реагували на такі “вибрики”?
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“