На нашому з Ольгою весіллі мама сиділа в кутку зали, чорніше хмари. Вона не могла того пережити, що я стільки грошей “викинув” на вітер. – Краще б сестрі допоміг. Ти ж знаєш, в якій вона скрутній ситуації. Сама виховує двох дітей. – А десь через тиждень я попросив дружину, щоб заїхала до мами, і забрала мою банківську карту. – Ось ти й показала справжнє лице. Гроші тобі від мого сина потрібні, так?
Мене звуть Павло. Коли я познайомився з Ольгою, я зрозумів, що це дівчина, з якою я хочу прожити все своє життя. Коли я познайомився з батьками Ольги, я їм дуже сподобався. Ольга мала брата, який був уже одружений. Його дружина вже була вагітна. Оксана дуже зраділа, коли дізналася, що ми з Ольгою збираємось одружитися.
– Ох як добре, а то ми з Ольгою постійно розмовляємо про своє, про жіноче, а Богдану й поговорити нема з ким.
А потім я вирішив познайомити свою Олю зі своїми батьками. Я відкладав цей момент до останнього, бо розумів, що нічим добрим це закінчиться, не може.
Коли я прийшов з Ольгою до нас додому, мама була у своїй найкращій сукні. Вона накрила для нас святковий стіл. Поки ми вечеряли, вона постійно питала у Олі, де вона працює, скільки заробляє і хто її батьки.
– Але ж ти не забудеш про те, що в тебе є сестра та племінники? – сказала мені мама і глянула на мене дуже уважно.
– Мамо, давай ми поговоримо про це потім!
– Що означає потім? Ти не повинен у жодному разі про них забути.
Коли я провів Олю додому і повернувся до нашої квартири, мене зустріли батьки не дуже приємно. Батько і мати посперечалися через те, що я збирався одружитися.
– Що трапилося, тату?
– Трапилося! Мама концерт влаштувала! Але ти на неї не звертай уваги! Оля – гарна дівчина. Одружуйся з нею і будь щасливий! – Сказав мені мій батько.
Мама не розмовляла зі мною цілий тиждень. А коли я хотів поговорити з нею, вона починала лити сльози. А я взагалі не переношу такого стану, а тим більше маминого.
Мама благала мене не забувати про свою старшу сестру і допомагати їй виховувати дітей.
– Адже ж у неї двоє хлопчиків! А їй так у житті не щастить! Вона без твоєї допомоги не впорається!
– То що ж я тепер через Ірину та її дітей і одружуватися не повинен?! – здивувався я.
– Ну, ти ж міг почекати, поки діти Ірини виростуть! Чоловікові і в 40 років одружуватися не пізно! Це ось Ірині треба життя своє влаштовувати! А тут ти женитися надумав! Адже скільки ж ти грошей на це витратиш?
– Мамо, але я ж у вас грошей не прошу! Я сам оплачу своє весілля!
– А ти цього місяця гроші дітям даси?
– Але ж я давав їм гроші минулого місяця. У них є і мати, і батько є. Я допомагаю і так дуже добре сестрі та її дітям!
– Ну, бачиш, ти ще не одружився, а вже не хочеш рідній сестрі та її діткам допомогти! – знову почала моя мама.
На нашому весіллі мама сиділа з дуже незадоволеним обличчям: вона все рахувала, скільки грошей було витрачено.
Ми стали жити у квартирі, яку Оля отримала у спадок від своєї бабусі. Але я одразу ж сказав дружині, що нам потрібно буде купити квартиру більше. А цю квартиру ми здаватимемо в оренду.
Перша “буря” виникла між мамою та Ольгою тоді, коли я попросив маму віддати мені мою картку. Але я був зайнятий і тому по картку попросив сходити Олю.
Мама мені нічого не сказала. Але коли Оля прийшла по картку, вона влаштувала ще ту “бурю”. Вона говорила, що Олі від мене потрібні лише гроші, що Оля забирає у бідних діток останнє.
Оля вибігла з квартири заплакана, а слідом за нею летіли словечка моєї мами.
Увечері картку привіз Олі мій тато. Йому було дуже соромно за поведінку моєї мами, і він вибачався перед Ольгою.
Оля вирішила не влаштовувати подібного і нічого мені не сказала.
А потім моя мама дуже часто стала телефонувала. Вона постійно вигукувала, що Оля користується лише грошима, які я заробляю, а сам я своїй дружині не потрібен.
– А Павло повинен половину своєї зарплати сестрі віддавати! Адже вона виховує двох дітей!
І ось одного разу Оля не витримала і все розповіла Оксані. А Оксана все розповіла своєму чоловіку. Богдан поговорив зі мною.
Я спитав у Ольги:
– Чому ж ти мовчала і мені нічого не розповідала про це?
– Я просто не хотіла, щоб ти посперечався зі своєю мамою!
Але цього все одно не минути. Я наказав мамі припинити так поводитися і припинити дзвонити Олі. А своєму батькові я сказав:
– Ти завжди можеш приходити до нас у гості. Оля до тебе чудово ставиться! Приходь коли захочеш, але тільки без мами.
Моя мама тепер усім скаржиться, що я поганий, і дружина у мене погана.
Незабаром Оля сказала, що при надії, і я прийшов до батьків, щоб поділитись цією радісною новиною зі своїми батьками. Але мамі було не до того.
Мама повідомила мені новину про те, що Ірина знайшла собі чоловіка і має намір виходити заміж.
Але незабаром батьки все одно дізналися про те, що Оля чекає дитину. Батько цьому зрадів. А ось мама повелася дуже дивно. Вона почала вигукувати на Олю:
– Ах, ти! Це ти спеціально зробила, щоб життя Ірини моєї зіпсувати! Адже хлопчики тепер до нас переїдуть жити, і Павло мав їх утримувати! А Ірина знову чекає дитину! Ось навіщо ти це зробила?! Хто тобі це дозволяв робити?
Добре, що все це відбувалося на очах мами Олі. А мама Олі – жінка маленького зросту. Але вона не побоялася мою маму. Вона встала, підійшла до свахи, яка набагато більше за неї і сказала:
– Швидко вдягнулась і вийшла на вулицю! Якщо тебе твій чоловік і твій син не можуть поставити на місце, це я зроблю! Щоб я жодного словечка про свою дочку від тебе більше не чула.
І після цього моя теща прогнала мою маму із нашої квартири.
Зараз я спілкуюсь лише зі своїм батьком.
Я дуже люблю своїх племінників та купую їм іноді подарунки. Нещодавно від Ірини пішов чоловік, за якого вона збиралася заміж.
Я дізнався, що батьки хлопчиків, виявляється, платять їм аліменти і часто-густо забирають їх до себе.
– Ти чому батькам своїх дітей віддала? – Запитав я у Іри.
– А що ж тут такого? Що хочу те і роблю! – відповіла мені сестра.
– Я тобі взагалі грішми не допомагатиму!
– Ну і не треба! Обійдусь без твоїх подачок!
– Усі аліменти, які ти отримуєш, ти маєш віддавати мамі! І ти маєш віддавати частину своєї зарплати мамі. А якщо я дізнаюся, що ти так не робиш, то подам на опікунство. Із батьками хлопчиків я вже поговорив. Їм також не подобається, що ти витрачаєш аліменти, які отримуєш на дітей, на своїх чоловіків. Я зроблю так, щоб прийшли служби і все перевірили. І не треба бігти та скаржитися на мене мамі. Я її вже про це сказав! – попередив я свою сестру.
А тепер я більше не даю ні копійки. Батько сказав матері, що якщо вона допомагатиме Ірині і далі, то він просто з нею розлучиться.
– Ти зрозумій, я люблю Ірину. Вона ж наша донька. Але через те, що ти їй постійно так допомагаєш, вона ніяк не стане самостійною. Вона звикла до того, що ти їй постійно даєш гроші та виконуєш усі її бажання. А так не повинно бути! Якщо тобі щось не подобається, то я з тобою розлучуся! – сказав мамі батько.
Мамі дуже важко було з цим змиритися. Батьки розлучилися.
Я часто приїжджаю до мами, привожу їй продукти. А вона постійно скаржиться, як їй важко з дітьми Ірини.
А Ірина таки вийшла заміж і тепер весь час проводить зі своїм чоловіком. Нещодавно я дізнався, що Ірина знову чекає дитину.
Моя дружина подарувала мені чудову дівчинку, яку ми назвали Настею. Але мама про неї навіть нічого не хоче чути. Вона тільки всім скаржиться на те, що я поганий і погана моя дружина.
А сусіди не перестають дивуватися з того, що через свою материнську любов до дочки, мати втратила чоловіка. Але вона цього не розуміє, на жаль.
Фото ілюстративне
