fbpx

На наступний після зустрічі день, Володимир Ярославович при першій же нагоді зателефонував Оксані. – Добридень! Пам’ятаєш мене? Ми в парку познайомилися. – Друга зустріч не забарилася, але шила в мішку не приховаєш. – Ти що це, старий, з молодою вирішив шури-мури крутити?

На наступний після зустрічі день, Володимир Ярославович при першій же нагоді зателефонував Оксані. – Добридень! Пам’ятаєш мене? Ми в парку познайомилися. – Друга зустріч не забарилася, але шила в мішку не приховаєш. – Ти що це, старий, з молодою вирішив шури-мури крутити?

У кожного зрілого чоловіка з часом з’являється бажання зрадити свою дружину. Справа в тому, що є категорія молодих дівчат, які вибирають собі саме чоловіків, які їх набагато старше.

Нерідко такі інтрижки коштують дуже дорого… Цю історію мені розповіли мої сусіди. У нашому будинку жила пара. Володимир Ярославович і Андріана Григорівна. Жили звичайним пенсіонерським життям.

Їх діти вже давно жили самостійно, а люди похилого віку коротали час як самі звичайні люди. Нічого особливого, жінка воліла їздити на дачу. Там до її послуг був город і господарство.

Для Володимира Ярославовича хобі було ходити на риболовлю і по гриби. Одного разу сталася з чоловіком така історія…

Прогулюючись по парку, чоловік ненароком зачепив молоду дівчину. На вигляд їй було не більше 30 років. Зовнішність була дуже навіть непогана. Володя вибачився, дівчина ж була дуже люб’язна.

Вона звичайно ж прийняла вибачення чоловіки і запропонувала прогулятися разом. Володимир був не проти. Пара гуляла по парку довгі дві з гаком години. Володимир Ярославович ніби занурився в свою молодість. Йому було цікаво слухати молоду особу.

Дівчині ж також було дуже приємно проводити час з чоловіком. Зустріч закінчилася, але на продовження були всі шанси. Володимир взяв у молодої особи телефон. Дівчину звали Оксаною.

На наступний день Володимир Ярославович зателефонував Оксані.

— Добрый день, — привітався Володимир.

– Привіт, – відповіла дівчина.

– Це Володимир, пам’ятаєш мене, ми гуляли в парку, – запитав чоловік.

– Звісно.

– Давай прогуляємося ще сьогодні, є можливість?

– Звичайно, мені було б дуже приємно, – відповіла Оксана.

Пара знову побачилася. Вони гуляли і спілкувалися. З кожною хвилиною спілкування Володимир і Оксана ставали ближче і ближче. В одну мить вони поцілувалися. Це сталося спонтанно. Далі пара вже не могла стримуватися. Вони цілувалися і обіймалися мало не щохвилини.

Оксана говорила про те, що у Володимирі вона бачить стабільність і вона хоче з ним жити. Згадувала дівчина і про те, що живе одна в своїй квартирі. Однак, в сьогоднішньому житті, будь-яка дія не залишається непоміченою.

Пару зауважив один з мешканців під’їзду, де жив Володимир Ярославович і Андріана Григорівна. Ця інформація дійшла до дружини Володимира. Після чого Андріана Григорівна притиснула Володимира до стінки.

– Ти що це, старий, з молодою вирішив шури-мури крутити, – говорила чоловіку Андріана Григорівна.

– Ти все не так зрозуміла, – намагався виправдатися чоловік.

– Неправильно? Семен бачив тебе сьогодні. Ти її обіймав і цілував.

– Ну було таке, але це спонтанно. Я тебе люблю, – відповідав Володя.

– Вибирай тоді. Або я, або вона…

Поставивши чоловіка перед вибором, Андріана вирішила, що виконала свою місію. Однак, у Володимира перед очима стояла не вона. Саме Оксана була у нього в голові. Через два дні Володимир Ярославович зібрав свої речі і вирушив до Оксани.

Дівчина жила, за власними словами, одна. Зателефонувавши в двері, їй відкрив незнайомий чоловік.

– А Оксана тут? – запитав Володимир.

– Оксана тут не живе. Вона зрідка сюди приходить ночувати, – відповів чоловік.

– Як її знайти?

– Шукай біля вокзалу.

– Як біля вокзалу?

– Вона там і ще в парку клієнтів шукає, – відповів мужик і закрив двері.

Володимиру стало все ясно. Він опинився біля розбитого корита. Пішовши від дружини, він не отримав того, про що мріяв. Тепер він живе в комуналці. Андріана Григорівна його не пробачила і присвятила своє життя своїм внукам.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page