fbpx
життєві історії
На новий рік я вийшла з будинку і направилась в бік альтанки. Там сиділа Ірина, знайома мого Руслана. Слово за словом ми розговорилися. Мова йшла про заручини, весілля. Я дивувалася, чому ж коханий досі не зробив мені пропозицію. І тут Ірина мені видала: – А може він хоче після розлучення трішки побути “на волі”. – Я отетеріла. Яке таке розлучення? Яка воля?

На новий рік я вийшла з будинку і направилась в бік альтанки. Там сиділа Ірина, знайома мого Руслана. Слово за словом ми розговорилися. Мова йшла про заручини, весілля. Я дивувалася, чому ж коханий досі не зробив мені пропозицію. І тут Ірина мені видала: – А може він хоче після розлучення трішки побути “на волі”. – Я отетеріла. Яке таке розлучення? Яка воля?

Ми з Русланом разом близько півтора року. Ми розуміємо один одного і почали планувати спільне життя. Донедавна я думала, що нарешті у мене є чоловік, на якого я можу покластися. Але я дізналася, що він уже був одружений, але він забув мені про це сказати. Хто знає, що ще він від мене приховує?

Мені 33 роки і я хочу нарешті реалізуватися як жінка та мама, мати поруч хорошого партнера, який буде мене підтримувати, і виховувати з ним хоча б одну дитину. Інших надмірних вимог у мене немає. Я не бажаю ні багатства, ні двоповерхової вілли, ні рахунку в банку. Я просто хочу мати сім’ю, як і більшість моїх друзів.

Не можу сказати, що я повністю незадоволена своїм життям. У мене є робота, яка мені подобається, мені за неї гідно платять, я здорова, маю багато хобі, хороших друзів і нарешті, після кількох невдалих стосунків, я зустріла чоловіка, з яким хочу зустріти старість.

Руслан старший за мене, через кілька місяців йому буде 40, але він дуже гарно виглядає. Коли ми познайомилися, мені навіть здалося, що він молодший за мене. Він багато займається спортом, і це теж нас зблизило. Ми познайомилися під час пробіжки. Невдовзі ми почали бігати разом, потім ходити в кіно, на прогулянки, зрештою ми почали зустрічатися.

Ми виявили, що у нас багато спільних захоплень та інтересів. Ми обоє не тільки любимо займатися спортом, але й маємо однакові смаки до музики та книг. Також ми обоє любимо подорожувати. Нам було ще багато чого сказати, ми зустрічалися практично щодня, поки через кілька місяців Руслан не запитав мене, чи хочу я переїхати до нього.

Я погодилася, тоді я жила із двома колегами по роботі в орендованій квартирі, і мені ставало все незатишніше. Руслан має власну квартиру, тому я довго не думала. Ми почали вести спільне господарство, домовилися про правила, і це в нас вийшло.

Звісно, між нами є і багато відмінностей. Наприклад, я дуже балакуча і не кажу того, чого не знаю. Я розповіла Руслану все про себе, про свої стосунки, довіряю йому свої почуття, пояснюю йому, що сталося на роботі і чим займаються мої друзі.

Руслан в цьому плані інший, він мало розповідає про себе, мені соромно питати, він сказав мені, що в нього теж були якісь стосунки, але не хотів вдаватися в подробиці. Я навіть не знаю його батьків, а він уже кілька разів був у нас. Він принаймні познайомив мене зі своїми найкращими друзями та їхніми дружинами.

Тема шлюбу та сім’ї також є таким табу. Я згадувала про це кілька разів, але Руслан  завжди якось викручується. І я почуваюся такою дивною, говорячи про бажання вийти заміж і привести на світ дитину, якщо він не почне сам. Я не хочу, щоб він думав, що я намагаюся його квапити.

Друг сказав мені, що Руслан, напевно, з тих хлопців, які вже звикли до своєї свободи та незалежності, що вони не хочуть цього міняти, їм подобається, як є.

Тому я подумала, що мені доведеться взяти справу в свої руки і відразу запитати його, як у нас будуть справи надалі. Але на самий новий рік все змінилося, точніше – розкрилося.

Ввечері я сиділа в альтанці з дружиною ще одного друга Руслана Іриною, ми говорили про новий рік і плани на майбутнє, про манікюр та косметологів, і я слово за словом пожалілася їй, що сильно хочу заміж за Руслана.

Ірина запитала мене, чи, можливо, Руслан вже зробив мені пропозицію. Я ж відповіла, що дуже засмучена, оскільки він не спішить цього робити. І Ірина повідомила, що я не маю чого дивуватися, оскільки він хоче після розлучення трішки побути “на волі”. Я продовжувала дивитися на неї круглими очима, вона, мабуть, зрозуміла, що я нічого не знаю, тому швидко виправдалась і зникла з мого поля зору.

Ось таким чином я і дізналася, що Руслан уже був одружений. І це все. З ким? Я знаю її? Як давно вони разом? Коли і чому вони розлучилися? У них є діти? Це все питання, які крутяться в моїй голові вже майже місяць і я не знаю відповіді на них. Мені цікаво, чому Руслан не сказав мені, чому він приховує від мене таку важливу деталь. Те, що він розлучений, не є чимось страшним для мене. Я б точно зрозуміла.

Звичайно, найбільше мене дратує те, що він не зумів відразу ж сказати мені про це. Я відчуваю себе обманутою. Що, якщо він приховує від мене набагато більше речей, і, можливо, набагато серйозніших. Чому він мені прямо не каже: я вже один раз обпікся, шлюб у мене не склався, тому я просто не вплутуюся. Адже я б його зрозуміла і ми могли б про це поговорити і разом все вирішити. Але я не хочу більше так жити.

Що б ви порекомендували мені зробити в цій ситуації?

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua

You cannot copy content of this page