fbpx
життєві історії
На початку все було схоже на казку. Заручини були несподіванкою. Артем зробив це в нашому улюбленому місці, традиційно cтав на коліно. Пізніше я побачила каблучку – витончену, ніжну з маленьким діамантиком. Я не сумніваючись сказала – так! Минув деякий час, і я випадково дізнаюсь, що у цієї каблучки є минуле, і не таке воно вже й кольорове

Мені дивно писати про це, але це питання не дає мені спокою вже довгий час. Я дуже щаслива, що доля звела мене з Артемом. Він дає мені відчуття безпеки, і ми дуже любимо один одного. Тим не менше, я відчуваю страх і не можу пережити це почуття.

На початку все було схоже на казку. Заручини були несподіванкою, і я не сумнівалася, сказавши – ТАК! Артем зробив це в нашому улюбленому місці, традиційно cтав на коліно і запропонував стати його дружиною.

Пізніше я побачила каблучку – витончену, ніжну з маленьким діамантиком.

Я відповіла “ТАК” і досі залишаюсь при своєму рішенні. Однак обставини трохи змінилися.

Я не з тих дівчат, які хочуть отримати золоту “цяцьку” за неймовірно шалені гроші. Так, каблучка, в день заручин, важливий символ, але без перебільшення. Я б Артема так само любила, якби він одягнув на палець каблучку за 1-5 тисяч. Справа не лише в ціні. Чесно кажучи, мені було б легше, якби він просто купив її у ювеліра.

Я думала, що так все й було, і не підозрювала його ні в чому іншому. Я дізналася правду зовсім випадково, і зараз дуже хвилююсь. Артем, мабуть, нічого не хотів зробити поганого, та я не впевнена, що колись перестану думати про це, а саме про б/у подарунок.

Розкажу все, як є.

Ще до нашого знайомства Артем зустрічався з дівчиною. Все у них йшло до весілля. І в один прекрасний день він зробив дівчині пропозицію. Вона спершу погодилась, та минув деякий час і вони розбіглися. Дівчина не стала залишати каблучку собі, і віддала її Артему назад.

Тому, на мою думку, це вже  б/у прикраса.

Якось я не можу з цим змиритися. Це було так, ніби він намагався заощадити мені гроші.

Адже зазвичай це виглядає зовсім по-іншому. Тим більше в наш то час. Наречений йде до ювеліра, каже свій бюджет і вибирає на свій смак.

Мені сказали, що цю каблучку попередня дівчина Артема майже не носила – майже – це слово не дає мені спокою. Насправді у цієї каблучки є минуле, і воно не таке вже й райдужне.

Артем не здогадується, що я все знаю. Я навіть боюся піднімати цю тему. Тільки в голові у мене виникають думки, що я не перший власник прикраси. І вони, мабуть, ніколи не зупиняться, що може вплинути на наші стосунки. Іноді я думаю, що мені слід поговорити з Артемом про це.

А що б ви зробили на моєму місці? Чи може я даремно гарячкую?

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – urodazycia

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook