Почну з того, що ми з чоловіком прожили шість років, у нас троє дітей. Ось жили-жили і розійшлися. Він поїхав до свого рідного міста, а я залишилася з дітьми. За матеріалами
Минуло два дні, як він поїхав і до мене прийшов в гості його друг Вадим. Посиділи, поговорили. На наступний день Вадим прийшов дуже пізно. Зізнався в любові, що давно розлучився зі своєю дівчиною, що він так довго чекав цього моменту, коли мій чоловік поїде. Через цю розмову я дізналася, що чоловік за півроку підготувався до від’їзду до іншої дівчини.
Вадим все розповів: як її звуть, чим вона займається, що любить кішок, любить ромашки і не хоче найближчих три роки дітей. Я слухала мовчки. Ось коли він все розповів, не знаю, що на мене найшло – я це зробила з Вадимом.
На ранок мені було соромно, але він був радий. Так ми почали зустрічатися. Ми були разом чотири місяці, і нам було добре. І тут в один прекрасний день заявився мій чоловік, Саша. Люблю, вибачте мене і т.д. Він залишився, діти були раді, тільки ось з Вадимом я розлучилася. Вадим відразу поїхав, писав, дзвонив, казав, що любить і в підсумку повернувся, ми стали коханцями і триває це вже п’ять місяців. Чоловіка не люблю, але через дітей терплю, а Вадим чекає.
Ось сходила я до лікаря, поставили термін вагітності: три тижні, Вадим радий. Що робити, не знаю, тобто люблю Вадима. Саша переді мною на задніх лапах бігає, дітей балує, Вадим хоче прийти і все йому розповісти. Я поки все відкладаю цю розмову. Але живіт рости буде, його не сховаєш.
Що робити? Зовсім я заплуталася.
