На Різдво ми з чоловіком вирішили провідати рідних в Україні. Але якось мама натякнула мені, що якщо я їм не висилала з Іспанії весь цей час гроші, то повинна їх засипати купюрами коли приїду. Звісно, я планувала дати мамі та сестрі певну суму, але після цього “натяку”, я ще подумаю
Як мама та сестра зловживають моєю добротою. Та я вже не маленька дівчинка, і зумію постояти за себе!
Мені важко переступити через себе та почати допомагати своїй мамі та сестрі. Вони ж не безпорадні люди.
Багато років тому я переїхала жити до Іспанії, залишивши все набуте роками найріднішим людям. З собою я взяла лише одну валізу. Але в даний час я стала поганою, оскільки не виконую їх примхи.
Минуло вже 10 років, як я живу в Іспанії. Пропрацювавши певний час я познайомилася з іспанцем, який зачарував мене свої добрим серцем з першої нашої зустрічі. Коли я повідомила родичів, що виходжу заміж, їм моя “ідея”, як вони наголошували, не сподобалася, і все це одноголосно.
Всі родичі бурчали мені в слухавку, що я залишила маму та рідну сестру, а сама поїхала за кордон влаштовувати своє життя, а їх залишила в Україні на “призволяще”.
Тата в нас немає, не буду описувати що трапилося, але мама нас з Оленкою виховала сама. Жили ми в маленькому районному центрі. До області доволі далеко. Розваг в місті не було ніяких. Подруг як таких, також в мене не було. Точніше, була, Наталя, моя однокласниця. Та саме вона й покликала мене до себе в Іспанію, оскільки вже давно там працювала і жила.
Одразу після від’їзду мама і Оленка вмовили мене відмовитися від своєї частки у квартирі. Я не стала з ними сперечатися і пішла їм назустріч. Мама вирішила, що Оленці, сестрі моїй, квартира потрібніша, адже вона не збирається переїжджати за кордон, як я.
Не скажу що мені було легко виїхати за кордон. Та я хотіла змін, і отримала їх.
Сестра ж влаштувалася працювати касиркою в супермаркеті. Мама там же сортує товар. Заробляють нормально. Квартира своя. Але ж вони хочуть, щоб я висилала їм кожного місяця євро.
Я вже ж не одна, у мене сім’я, скоро появиться малюк. Мені також потрібно за щось жити. Чоловік не є супер багатий, щоб я розкидалася тими євриками наліво і направо.
Тільки сестра з мамою навіть цього чути не хочуть. Вони впевнені, що так має бути.
На Різдво ми з чоловіком вирішили провідати рідних в Україні. Але якось мама натякнула мені, що якщо я їм не висилала з Іспанії весь цей час гроші, то повинна їх засипати купюрами коли приїду.
Звісно, я планувала дати мамі та сестрі певну суму, але після цього “натяку”, я ще подумаю.
Що з цього всього буде, я не знаю. Дуже надіюсь, що мені не буде соромно, і я не буду перед чоловіком червоніти за своїх рідних!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
