На Романа ми були у свекрів в гостях. Прийшли привітати з іменинами тата Івана. За столом всі були люб’язні, свекруха сюсюкалася з онуками, а коли всі гості порозходилися, я не витримала і запитала, як їм взагалі так спокійно спиться, поки його єдиний син з трьома дітьми, живе в таких умовах. Відповідь була геніальна: “Треба було не про дітей думати, а про житло”. У їх власності три квартири, дві з яких вони здають орендарям.
Чудово, якщо батьки мають можливість допомогти своїм дорослим дітям. Однак у більшості випадків, реальність така, що молодому подружжю доводиться самостійно вирішувати всі проблеми самостійно.
Зрозуміло, що зазвичай молоде подружжя, завжди звертаються за допомогою до своїх батьків, оскільки вважають, що це їх найближчі люди.
Хочу поділитися з вами своєю проблемою, тільки відразу хочу вас попросити, щоб ви не думали, що вирішила обмовити добрих людей через власну забаганку. Насправді мої свекри досить своєрідні люди. Подумайте самі: Батьки чоловіка дуже забезпечені люди, живуть вони дуже гарно і багато, але при цьому ніколи не горіли бажанням допомогти власній дитині. Вони завжди Івану говорили про те, що він сам повинен навчитися заробляти.
Проте, свекри самі більшу половину того, що вони мають, колись отримали у спадок. Я розумію, що я для них чужа, зі свого сина вони хотіли виховати чоловіка, але ж тут наші діти?
Ми із чоловіком виховуємо трьох дітей. Власного житла у нас поки що немає, а тому ми мотаємося по орендованих. Це тільки звучить так безтурботно, а насправді дуже важко знайти для оренди житло сім’ї з трьома дітьми. Ті, хто ніколи цього не робив, навіть не може уявити, як це важко. Ми з Іваном як можемо намагаємось заощаджувати, але в нас це ніяк не виходить, тому що дітям постійно щось треба.
Батьки чоловіка мають дві просторі квартири, які вони здають в оренду. Нещодавно вони в цих квартирах зробили дуже гарний ремонт, а тепер хвилюються за те, щоб нові мешканці нічого там не пошкодили. Мені іноді здається, що вони більше за свою нерухомість хвилюються, ніж за своїх онуків.
Коли ми були у них на іменинах, у мене здали нерви, і я прозоро натякнула свекрусі на те, що вони могли б одну квартиру сину своєму подарувати. У відповідь мені Ілона Андріївна сказала, що не треба було так рано про дітей думати. Потрібно було спочатку про житло подумати.
Вона мені тоді сказала, що наші діти – це наша проблема, а вони з чоловіком тут зовсім не до чого.
Одним словом, Ілона Андріївна впевнена, що ми з Іваном самі у всьому винні, але ми обидвоє з дитячих років мріяли про велику і дружну сім’ю. Мої батько та мати вже на пенсії багато років, а крім цього вони живуть у селі та допомогти їм нам нічим. Адже свекри можуть, але не горять бажанням це робити. Мене найбільше дивує те, як свекри ставляться до своєї єдиної дитини. Невже їм начхати в яких умовах живе Іван?
Мені не дуже хочеться псувати стосунки з батьками чоловіка, адже вони завжди сидять із моїми дітьми, коли я їх про це попрошу. Так виходить, що у цих жмотів є цілих три квартири, а в нас жодної. Прийде час і свекри стануть зовсім старими і безпорадними, у цьому випадку їм буде потрібна допомога, і вони звернутися до свого сина і до мене, а з якого переляку я тоді їм допомагатиму.
Грошові питання здатні зруйнувати навіть найтепліші відносини. Але одна справа – це коли близькі люди зовсім не мають чим допомогти, а зовсім інша справа, якщо вони відмовляються це робити через власні переконання. І в цьому випадку конфлікту ну ніяк не уникнути!
А як ви вважаєте, чи може невістка ображатись на свекруху через відсутність допомоги чи ні?
Фото ілюстративне
