З лікарні я вийшла трохи заспокоєна. Вранці, ледь дівчата втекли в школу, пролунав дзвінок – чоловік потрапив під машину.
На щастя, водій встиг пригальмувати, і Володька відбувся легко: три зламаних ребра, вибита ключиця і безліч синців. Але коли я побачила чоловіка в палаті, обмотаного бинтами і схожого на мумію, спочатку думала, з розуму зійду від страху.
Однак лікар запевнив:
– Не переживайте, полагодимо вашого орла, буде як новенький.
Повернувшись додому, розповіла про те, що трапилося дочкам і тільки тоді дозволила собі заплакати…
Катя розгублено гладила мене по руці, втішаючи, а Алька, не зронивши ні словечка, пішла до себе. За хвилину з її кімнати долинула гучна музика. Останнім часом з нашої принцесою творилося щось недобре. Вона стала грубити, але чомусь тільки батькові. Влаштовувала з ним склоки з кожного приводу, хамила. Бувало навіть, зачиняє двері перед його носом, коли він до неї звертається. Я давно вже планувала поспілкуватися з донькою на цю тему, але все не було коли…
– Завтра після занять не затримуйтеся, – попросила я дівчаток за вечерею. – Швиденько перекусимо і підемо відвідаємо тата.
– Це без мене, – відрізала Аля, сердито втупившись в тарілку.
– Як так? – здивувалася я.
– Ось так, – не надто чемно відповіла моя кровинка.
– Я домовилася з Наталею, будемо готуватися до контрольної роботи.
– Контрольна почекає, – заперечила я. – Просто подзвони своїй Наталі і перенеси зустріч.
Альку ніби струмом ударило.
– Не буду я нічого скасовувати – прошипіла вона. – Ще не вистачало завалити алгебру через це козла!
На мить я втратила дар мови: звичайно, перехідний вік і все таке, але це явний перебір.
– Негайно в свою кімнату! – гаркнула я, образившись що Альку не хвилює доля батька.
Що з нею таке, врешті-решт?
Увечері в поштовій скриньці виявила виклик з фірми, де працював чоловік. Там було написано, що протягом тижня йому слід забрати якісь папери і невиплачену зарплату за квітень! Дивно: на дворі серпень, і на початку кожного місяця він справно приносив гроші!
Вирішивши розібратися в ситуації, вранці поїхала до нього на фірму. І яке ж було моє здивування, коли дізналася, що Володя ось уже чотири місяці як звільнений!
– Мені було дуже шкода з ним розлучатися. Володя – відмінний працівник, але у нас виникли фінансові проблеми, довелося звільнити майже всіх, – журився колишній шеф чоловіка. Чому Володя ні словом не обмовився про те, що залишився без роботи?
– Нічого не розумію! – скаржилася ввечері Алі (старшенькій уже сімнадцять, і іноді я ділюся з нею наболілим).
На обличчі доньки знову з’явився незрозумий вираз.
– Що трапилося – розсердилася я. – Чому ти себе так ведеш, коли заходить мова про батька? Не могла б ти ЦЕ пояснити?
Вона закусила губу, дивлячись на мене начебто з сумнівом – немов хотіла щось сказати.
– Навіть не знаю, чи варто тобі про це знати, – пробурмотіла вона, ховаючи очі. – Напевно, все ж не варто…
– Алька! Це що за секрети? – я розгубилася: раніше дочка ніколи нічого від мене не приховувала.
Вона підняла голову, немов зважившись на щось, і раптом випалила:
– Тато тебе зраджує!
Я оніміла. Володя мені зраджує? Що за нісенітниця? Він домосід, відразу після роботи біжить додому, і всі вечори проводить з нами. Коли ж встигає зустрічатися з іншою жінкою? Втім, раз чоловік обманював нас щодо роботи, міг і з коханкою призвичаїтися дотримуватися конспірації…
– Алька, ти його з кимось бачила?
– Я бачила, як він виходив з ескортного агентства! Багато разів бачила, – по обличчю дочки потекли сльози. – Мамочко, я так не хотіла тебе засмучувати…
Це вже занадто! Мало того що мій коханий, виявляється, безробітний, так він ще й до повій волочиться! Звичайно, було палке бажання поговорити з чоловіком негайно, але… Поки цей гад вилежується в лікарні, буду тримати язик за зубами – краще його не хвилювати. Удавання обходилося мені дорого: не звикла тримати що-небудь в собі. Але дочекатися, коли благовірного випишуть, все ж вийшло. Ось тепер тягнути із з’ясуванням відносин стало нема чого: надто багато питань у мене до нього накопичилося…
– Ти нічого не хочеш мені сказати? – грізно запитала я.
Чоловік знизав плечима:
– Та начебто ні…
Я відчула, як у мені наростає злість.
– Мерзотник! Будує тут з себе святу невинність! Я все знаю! – випалила я.
– Справді? – Володя хмикнув. – Тоді скажи, будь ласка, скільки притоків у Амазонки?
– Ти ще й жартуєш?! – я задихнулася від обурення. – А сам вилетів з роботи, але чомусь забув мені про це повідомити!
Чоловік розгублено закліпав:
– Звідки ти знаєш?
– Знаю! І знаю, що ти мені зраджуєш! Та ще з ким… З ким?! З дівчатами легкої поведінки! – я заридала. – Як ти міг?!
Моїх сліз він боїться як вогню.
– Кохана, заспокойся, це зовсім не те, що ти думаєш.
– Скажи ще “я тобі все поясню!” – найбільше мені хотілося стукнути його чим-небудь по голові.
– Так я і пояснюю, – Володя тяжко зітхнув. – Але ти ж не слухаєш! У ескортному агентстві я працюю! Охоронцем!
– А мені чомусь не сказав? – я недовірливо схлипнула.
– Ну, по-перше, лякати не хотів. А по-друге, це не та робота, якою можна пишатися, – винувато посміхнувся “зрадник”. – Шукаю іншу, але поки нічого путнього…
– Прости мене, ідіотку, – я повисла у нього на шиї. – Мені так соромно!.. Не розумію, як я могла в тобі сумніватися…
Таїсія М.
Фото – Стирифокс
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
