fbpx
життєві історії
На шостому тижні я з дружиною пішов на планове УЗД, де нам і повідомили, що ми в очікуванні не однієї, а двох маляток. Ми чекали двох донечок, і що бабусі, що ми, з нетерпінням чекали їхньої появи на світ. Перший хлопчик – Назарчик, у нас хворенький на світ з’явився, тому ми так надіялись, що дві красунечки хоч трохи зафарбують наші сірі будні. Та все виявилось ще складніше, ніж ми того очікували

На шостому тижні я з дружиною пішов на планове УЗД, де нам і повідомили, що ми в очікуванні не однієї, а двох маляток. Ми чекали двох донечок, і що бабусі, що ми, з нетерпінням чекали їхньої появи на світ. Перший хлопчик – Назарчик, у нас хворенький на світ з’явився, тому ми так надіялись, що дві красунечки хоч трохи зафарбують наші сірі будні. Та все виявилось ще складніше, ніж ми того очікували.

Цю історію, розповів мені один мій хороший знайомий і вона на мене справила сильне враження.

Раніше, ми з Іваном спілкувалися тільки по роботі, а тут нам довелося разом поїхати у відрядження.

Дорога була досить таки важка. Вчасно нас там не зустріли і довелося добиратися самотужки, одним словом, втомилися ми і вирішили ввечері трохи посидіти в барі готелю, розслабитися.

У барі я пила зовсім чуть чуть, бо пити я особливо не вмію і у мене всього 2 стадії цього дійства:

1 – а стадія-це коли у мене починає боліти голова;

2- а стадія – ніч з тазиком в руках.

Тому, взявши собі один коктейль, я цідила його весь вечір.

Іван замовив собі біленької, чого я від нього не чекала взагалі. І в один момент почав ділиться зі мною наболілим!

Знаєш, а у мене троє дітей, дві дівчинки, близнючки і один пацан – сказав мені Іван!

Ого – сказала йому я, а ти молодець! Напевно це таке щастя і гордість для чоловіка, троє дітей, плюс ще й двоє з них близнюки.

І тут він почав свою розповідь.

Коли моя дружина була вдруге при надії, ми просто були у нестямі від радості, хлопець то у нас не простий, з купою проблем, трохи запнувшись- сказав Іван.

І струснувши головою, перекинувши ще одну чарку, продовжив.

Ну так от, ми раділи, як діти, а дружині ще й дівчинку хотілося.

На шостому тижні ми пішли на узд, а тут новина не одна дитина, а відразу двоє. Потім, трохи пізніше ми дізналися, що у нас дівчатка і радість у нас збільшилася удвічі!

Ми з дружиною і всі наші родичі, чекали появи на світ дівчаток з нетерпінням, але щось пішло не так і на сьомому місяці у дружини відійшли води!

Ми привезли її, наскільки могли швидко в лікарню.

За життя моєї дружини і моїх дітей боролися купа лікарів!

А я, що міг зробити я, тільки молиться, що я і робив весь цей час поки вона була там і потім, коли мої крихти лежали в в скляному боксику і їм давали тільки 1% того, що вони виживуть.

Я просив у Бога залишити їм життя, я вимолював його у Бога.

– І знаєш, – Іван, якось дивно на мене подивився, – я їм, ну життя, вимолив!

Я, до цього слухаючи його сповідь не рухаючись, радісно видихнула.

– А знаєш, він перекинув в себе ще чарку, даремно я його вимолив, він дивився мені прямо в очі і вигукував, не потрібна воно, таке життя, овочі вони у мене!

– Лежать весь час, а дружина, вона постійно з ними, заганяла себе зовсім, а заради чого, ну не будуть вони ніколи нормальними.

– Ці діти зруйнували нашу сім’ю. Нехай Бог забере їх назад!

Іван знесилено опустився на стілець і обхопив голову руками.

Він плакав.

Потім, подивившись на мене мовчав довгим поглядом, потім піднявся і пішов у свій номер.

Більше на цю тему ми з ним ніколи не говорили, а ось у мене його історія так і не виходить з голови.

Ось за що йому все це!

А як ви думаєте, чому на одну людину звалилися всі біди? І як такій людині допомогти?

Дуже важко після цього всього на душі…

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page