fbpx
життєві історії
На сороковий день ми всі приїхали в будинок, де колись жив наш дідусь. Увечері я переглядала старі фотографії, які залишилися в будинку. Мої батьки вже давно спали, тому що дуже втомилися. Я залишилась одна. Раптом, я чітко почула звук кроків і різкий гуркіт. Тоді я зовсім забула про стpах і пішла на гучний звук

Це сталося взимку. У моїй родині сталося гoре – пішов з життя батько моєї матері і відповідно мій дідусь. Я його дуже любила, як і інші члeни сім’ї, і ми дуже сумували через таку втрату.

Мій дідусь був дуже добрий і веселий. Всі любили його за велике почуття гумору. Але потім він захворів. За два місяці він дуже змінився: значно постарів і посивів. Все його почуття гумору ніби десь пропало. І незабаром його не стало.

На сороковий день ми всі приїхали в будинок, де колись жив наш дідусь. Увечері я переглядала старі фотографії, які залишилися в будинку. Мої батьки вже давно спали, тому що дуже втомилися. Я залишилась одна. Раптом, я чітко почула звук кроків і різкий гуркіт. Тоді я зовсім забула про стpах і пішла на гучний звук. На підлозі лежали розкидані книги, які стояли на комоді.

Я вирішила нікого не будити і сама склала всі книги, які були розкидані. Потім мені стало трохи лячно, адже в коридорі, де був цей комод нікого не було, адже всі вже давно спали.

Коли я склала речі, я швидко забігла до себе в кімнату, лягла на ліжко і повністю зникла під ковдрою. В ту ніч, я так і не змогла заснути.

Цей комод був дуже цінною річчю для мого дідуся. Він говорив, що йому не менше ста років. Хоча ми давно хотіли його викинути, але вже після відходу дідуся нікому з нас не піднімалася рука це зробити.

Про нічний інцидент я вирішила розповісти мамі. Вона з мене просто посміялася і сказала, що швидше за все мені таке наснилося.

Я не хотіла сперечатися з мамою, адже всяке може бути. Можливо, дійсно, мені це приснилося і ніяких розкиданих книг в коридорі не було.

Але на наступну ніч все повторилося. Тоді я швидко побігла до батьків в спальню і розбудила маму. Ми разом зайшли в коридор і побачили таку ж картину, яку я застала минулої ночі.

Тоді мені повірила моя мама. Вона не знала, що сказати, а тільки припустила, що це можливо мій дідусь так дає про себе знати. Ми вирішили звернутися до екстрасенса, щоб той розібрався з тим, що твориться в нашому коридорі.

Як виявилося, екстрасенс нам сказав, що, то, що робиться в нашому коридорі це знаки, які подає нам дідусь. І нам слід добре оглянути коридор, можливо там щось заховано. Особливу увагу потрібно звернути на книги і комод, який там стоїть.

Ну ось ми повернулися додому і вирішили з мамою добре оглянути коридор. Ми вирішили обшукати всі полки комода і книги. Я і мама створили такий безлад в коридорі, і раділи тому, що нікого не було в будинку і ніхто цього не бачив.

Ніяких важливих знахідок ми не помічали. Там були звичайні книги, які дуже любив дідусь.

І раптом на останній полиці комода я знайшла щось дуже цікаве, з самого кута я дістала каблучку з великим камінцем. Це була золота каблучка з рубіновим каменем. Після цього, ми закінчили пошуки.

Ми сховали каблучку в шкатулку і домовилися на наступний день віднести знахідку до експерта.

В ту ніч мені приснився дідусь і все мені пояснив: “Це каблучка моєї прабабусі. Я хотів подарувати її тобі, але не встиг, на жаль. Це повинно бути твоїм приданим”.

Вранці ми віднесли каблучку антиквaрові і той нам сказав, що така прикраса оцінюється дуже дорого. Я з мамою не могли повірити своїм вухам. Ось це подарунок зробив мені дідусь.

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

facebook