Чесно, не знаю що робити?
Я жила в сім’ї, де було не солодко. Тато в молодості був красунчиком, підкачаним, спортивним з великими і сильними руками.
На ті руки моя мама і клюнула, але потім ті сильні руки обернулися проти матері. Моя мати закривала очі часу від часу на його силу, і все заради нас.
Ну принаймні з слів матері вона мовчала заради нас. Заради мене і молодшого брата Андрія. Адже і податися не було куди, та і як це діти не в повній сім’ї.
Моя мати видихнула, коли батько через недугу відправився на небо. Чесно кажучи, я теж спокійніше почала жити після того, як батько зник з мого життя.
Цей період в нашому житті наклав великий відбиток. Мати боялася, щоб Андрій не став таким, як батько. Але схоже важке минуле зробило протилежність тату, адже за весь час Андрій і пальцем нікого не рухнув. Це стосувалося і нас, і інших людей, брат щиро вважав, що кулаками нічого не вирішиш.
Пізніше, коли Андрій виріс, доволі швидко одружився, ще коли йому було 20 років, а я навчалася в університеті. А бачила жінку брата – Олену, я бачила, яка вона щаслива. Цей щасливий приклад сім’ї мене надихав створити свою.
Та й мами почала вже трішки підштовхувати до стосунків, адже як це так, що молодший брат вже буде мати скоро й дитину, а я досі ні.
Я вирішила, що варто почати більше гуляти. На одній вечірці я помітила одного доволі привабливого хлопця. Хоча якщо бути точним, то це Денис мене помітив і почав залицятися.
Я була доволі холодною, адже пам’ятала, як краса мого батька в молодості згубила життя мами.
Але Денис не відступав, він ставав все більше наполегливим. Квіти, подарунки, увага цього всього було дуже багато. В який момент хлопець захистив мене від кривдників, тоді я подивилася на нього іншими очима.
Я почала думати, що можливо Денис не є таким поганим, що можливо пора вже йому довіряти.
В якийсь момент я і не помітила, як закохалася. Все швидко закрутилося. Я була в якийсь ейфорії, ця турбота до мене просто мене заполонила.
Та моя мати не була в захваті, вона завжди порівнювала Дениса з татом, всюди шукала підставу.
Але я все заперечувала і намагалася показати, що Денис дуже хороший.
В нас розгорілася “буря”. Такого в нас ніколи не було. Але завершення цього інциденту не міг передбачити ніхто.
На всі мої доводи мати сказала, щоб я робила, що хочу, і якщо не хочу слухати маму, то як Денис зробить щось не те, щоб навіть не йшла до неї, раз така впевнена в хлопцеві.
І року не минуло, як Денис зробив мені пропозицію. Неочікувано і дуже приємно. Звісно мати була проти, але я вирішила не чекати, все-таки була впевнена в ньому.
Весілля, медовий місяць і взагалі першій час був як в казці. Зовсім скоро я дізналася, що чекаю дитину. Протягом всього того періоду Денис був просто неймовірним навіть іноді підозріло хорошим.
Після народження дитини чоловік став нервовим. Я не могла зразу після виписки виконати його любу “забаганку”. До того ж і частий плач сина неймовірно злив Дениса.
На вечір п’ятниці чоловік прийшов значно пізніше з роботи. Було видно, що Денис був дуже злим. Я не встигла приготувати, щось нове на вечерю, бо дитина не давала. З цього і почалася “буря”, а закінчилося все тим, про що попереджала мама.
Звісно, на ранок чоловік почав вибачатися, казав, що ніколи більше такого не буде.
І в мене дилема, чи варто з чоловіком залишитися, чи йти? Що ви порадите мені робити?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
