fbpx
життєві історії
На Великдень Ліда з синочками пішла до церкви. Вона як могла, приховувала своє опухле від сліз обличчя. Після служби всі вийшли на вулицю, щоб освятити пасочки. В цей момент хтось побачив, як Лідин Ігор вибігав від Оксани. Всі почали перешіптуватися і скоса поглядати на Ліду, яка в той час вже ледве-ледве стояла на ногах

Ліда не знала своїх батьків. Вона виросла в дитячому будинку, де кожного ранку прокидаючись, вона молилася, щоб нарешті з’явилися ті люди, які удочерять її, а найголовніше, полюблять всім серцем, як свою дитину. Та, на жаль, цього не сталося…

Вона закінчила училище у цьому ж місті і стала кухарем в одній із забігайлівок. Там то вона й познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком. Ігор був красенем, а Ліда ніяк не могла зрозуміти, за що їй таке щастя. Вона не була красунею, та її прикрашала доброта та людяність. Свого житла у неї не було, і Ліда, не довго думаючи прийняла пропозицію і вийшла за нього заміж. Ні, такого кохання, про яке пишуть романи у неї не було, та й від самого чоловіка вона не відчувала підтримки, не кажучи вже й про любов.

Один за другим в них народилися синочки, такі ж красиві хлопчики, як і їх тато, та такі ж добрі, як мама. Ліда прививала їм любов до Бога, до роботи. Вони змалечку допомагали їй в домашніх справах. Жили вони в селі, а їхня хата була побудована біля самої церкви, де вона з діточками не пропускала жодного Богослужіння. А по сусідству навпроти них жила вона… Оксана. Вона ніколи не була заміжня, та зазнала в селі чималої слави. Не одну сім’ю Оксана розбила. Скільки ж жінок приходило під її вікна і плакало – не злічити, та вона не каялася.

Коли дітям Ліди було 8 та 9 років вона побачила, як часто її Ігор допомагає сусідці. Все вона прекрасно розуміла, чим закінчується вся ця допомога, та й сам Ігор не приховував своє щастя, коли повертався додому.

Ліда мовчала і терпіла, навіть тоді, коли приходили її подруги і розповідали, що бачили її Ігора з Оксаною в райцентрі, таких закоханих і щасливих. Ліда не хотіла зізнаватись подругам, що все знає, їй просто було соромно за саму себе, за те, що дозволяє витирати об себе ноги…

На Великдень Ліда взяла синочків, кошички з пасочками та пішла до церкви. Вона як могла, приховувала своє опухле від сліз обличчя. Після служби всі вийшли на вулицю, щоб освятити пасочки. В цей момент хтось побачив, як Лідин Ігор вибігав від Оксани. Всі почали перешіптуватися і скоса поглядати на Ліду, яка в той час вже ледве-ледве стояла на ногах.

Ліда ще довго терпіла ці зради від чоловіка. Вона розуміла, що їй немає куди йти з двома дітьми. Єдине, що її втішало, це добре серце дітей…

Автор – Наталя У

Спеціально для  ibilingua!

ПЕРЕДРУК СУВОРО ЗАБОРОНЕНИЙ!

Фото ілюстративне – ukrainianpeople.us

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page