fbpx

На Великдень невістка з сином пішли в гості, а дітей на мене залишили. Так ще й сміли прийти пів другої ночі. На другий день до нас друзі прийшли і так само сиділи до ночі. Я вже думала на цьому гульки закінчаться, та де там. Сьогодні Марина знову нарядилася. Я почала її питати куди вона збирається. А та мало того, що не захотіла сказати куди іде і коли прийде, так ще й почала мені пред’являти претензії. “Чого це ви, мамо, мені не допомогли вчора канапки для друзів зробити?”

Ох і невістка мені попалася.

Коли Марина із моїм сином Тарасом зустрічалася то частенько вони ходили в клуби. Ну я то думала молоді, нагуляються і потім стануть як всі, такі спокійні і нормальні.

Тарас та Марина мали багато спільних друзів, так і на вечірці в когось із них познайомилися. Не знаю як на думку інших, але як на мене, в них все дуже швидко розвивалося. Марина майже одразу почала ходити до нас додому, а ще гірше те, що дівчина почала в нас залишатися на цілу ніч.

Я лягаю спати рано, тож уявляєте який в мене був подив, коли я зранку побачила Марину в кофті свого сина на кухні. Я намагалася сину пояснити, що так не нормально. А Тарас мені: “Мам, ти не розумієш, тепер в цьому нічого такого немає”.

Мені не подобалося, що Марина так часто в нас бувала, але добре, що хоч не лишалася на ніч. Та проте тепер Тарас міг додому не прийти. Я звісно переживала, то ж всі знають, що для мама дитина завжди дитина. І ось для мене хоч сину вже 21 рік був, але я все одно за нього переживала.

Добре, що хоч Марина з Тарасом одружитися вирішили, а то мені б і самій стидно було, що дівчина так ходила додому до нас, і нічого з цього не вийшло.

Молодята стали жити в нас, в Марини батьки і без того мало місця мають. Може і через те, що в них там в двокімнатний квартирі живе аж шестеро людей то Марина намагалася проводити багато часу поза домом.

Ну добре, живуть то й живуть і ось я думала все буде добре. Марина нас одразу ощасливила двійнею. І тут в неї не так як в нас було, дівчина не покинула своїх друзів, а навпаки часто виходила і в ресторан, і на каву, і в кіно.

Навіть народження діток не змінило невістки. Ще може перший рік Марина сиділа більше в дома, а тепер коли Софії і Соломії майже три роки, то невістка з новою силою ходить на гульки.

Так було і на той Великдень. Невістка пішла до друзів із сином, а дітей на мене залишили. Так ще й сміли прийти пів другої ночі. На другий день до нас друзі прийшли і так само сиділи до ночі.

Я навіть точно не знаю, коли вони пішли з квартири, бо набагато раніше пішла спати. І я вже думала на цьому гульки закінчаться, та де там.

А сьогодні Марина знову нарядилася. Я почала її питати куди це так невістка збирається. А вона мало того, що не захотіла сказати куди іде і коли прийде, так ще й почала мені пред’являти претензії. “Чого це ви, мамо, мені не допомогли вчора канапки для друзів робити? Чого це ви не допомогли прибрати опісля?”, і ще багато іншого.

Я то думала невістці соромно стане і вона залишиться дома, а вона пішла гримнула дверима і пропала.

Хіба це нормально? Що порадите мені в такій ситуації?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page