Остап прийшов на побачення з жінкою з сайту знайомств і побачив її через скло вітрини магазину стільникових телефонів, де вона його чекала. На вулиці був листопад, і було холодно. Жінка була прекрасна, і Остап закохався в неї з першого погляду.
Він запросив її в найближче кафе і той вечір пролетів на одному подиху.
Потім вона сказала, що їй пора, і Остап провів її додому. На наступний день зустрів після роботи і зрозумів, що без неї йому вже жити не цікаво.
Уляна, так звали жінку, спочатку несміливо відповідала на його знаки уваги, але поступово стала відповідати йому взаємністю, і цілих три роки Остап літав на крилах любові.
Разом вони не жили. В Уляни була доросла дочка і з Остапом жила його мати, хвора жінка. Одна вона вже жити не могла.
Через три роки любов раптово у обох пройшла. Пройшла якраз в той час коли нічого їм вже бути разом не заважало. Мати у Остапа пішла з життя, а дочка Уляни вийшла заміж і переїхала жити до чоловіка. Але відносини збереглися.
За три роки вони сформували спільні інтереси. У них з’явилися спільні знайомі. За висловом Остапа у них склався гостьовий шлюб.
Остап так і вважав, що Уляна його дружина. Живуть же так в Європі. Ну і що з того, що вони живуть в різних квартирах і зустрічаються найчастіше у вихідні? Може так і краще для відносин.
Так їх відносини тривали ще три роки. Остап все влаштовувало. Він давно розлучився з дружиною і підсвідомо не хотів знову вступати в загальні побутові та економічні відносини з жінкою.
А з Уляно вони були просто друзі-коханці. Такої любові, яка була на початку – вже не було, але залишилася симпатія і прихильність.
На Великдень Остап з Уляною разом посвятили паски. Йшли вони з церкви і трималися за ручки, щоб всі перехожі бачили, які дивовижні в них стосунки, і нічого, що ввечері вони розбіжаться по своїх домівках, їм же так зручно, та й в Європі так живуть. Та “зручно” було лише Остапу. Уляна ж кожного дня чекала, що ось-ось її покличуть заміж.
Несподівано для Остапа Уляна стала все більше часу проводити зі своєю подругою, яка була в активному пошуку чоловіка.
Стала ходити з нею по ресторанах і кафе.
– У неї нікого немає, і вона там мужиків шукає, а ти навіщо з нею ходиш? – запитав її Остап.
– У мене теж нікого немає. Я ж теж самотня жінка – несподівано відповіла Уляна.
– А я? – не зрозумів Остап.
– А ти просто друг – відповіла Уляна.
– Тобто якщо хтось з тобою буде знайомитися, то ти не відмовишся? – гнівно поцікавився Остап.
– Ну а чому я повинна відмовлятися? – спокійно заперечила Уляна.
– А я вам, що свічку тримати повинен? – обурився Остап – ти розумієш, що ти говориш?
Уляна мовчала. Остап зрозумів, що їхнім стосункам несподівано прийшов кінець. Він розвернувся і пішов додому. Уляну гостьовий шлюб не влаштовував. Їй хотілося нормальної сім’ї.
Вона довго чекала, коли Остап їй запропонує жити разом, але Остап вважав їх відносини нормальними і навіть про такий розвиток подій і не думав. Він вірив, що і Уляну все влаштовує.
Що скажете? Чи справді зараз так модно жити?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
