fbpx
життєві історії
На весіллі все склалося, як Надія і очікувала. Ну не могли гості, та й самі свати вести себе по-людськи. Віктор саме того дня вирішив, що пора вже не йти на поводу Ніни, і взяв до рук чарку. – Єдиного сина одружую – маю повне право! – Цей день для матері нареченої здавалося не закінчиться, але після весілля в хід пішли “ягідки”. На сьогоднішній день “рідня” не спілкується. Добре, що зять має свою голову на плечах

На весіллі все склалося, як Надія і очікувала. Ну не могли гості, та й самі свати вести себе по-людськи. Віктор саме того дня вирішив, що пора вже не йти на поводу Ніни, і взяв до рук чарку. – Єдиного сина одружую – маю повне право! – Цей день для матері нареченої здавалося не закінчиться, але після весілля в хід пішли “ягідки”. На сьогоднішній день “рідня” не спілкується. Добре, що зять має свою голову на плечах.

***

Надя з Павлом стояли розгублені і щасливі: перед ними, наречений їх дочки Лізи Вадим, збиваючись і червоніючи, просив її руки. Квіти і каблучка вручені, згода отримана.

Батьки Вадима були запрошені для знайомства та обговорення деталей весілля. До зустрічі готувалися ґрунтовно, шикарно накритий стіл. Надя помічницю з ресторану запрошувала, щоб здивувати гостей стравами і сервіровкою.

У призначений день Ніна і Віктор приїхали знайомитися. Ніна виявилася дуже голосистою дамою, що говорить без перестанку. Яскраво вбраної з серії “все найкраще відразу”. Віктор же, навпаки, напружений і мовчазний. Наче його силою сюди привели.

Ніна захоплювалася величезною квартирою майбутніх сватів, а ось частування їй не дуже припали до смаку. Канапе вона колола виделкою, закушуючи вино, а креветки, виколупувала з салату і називала черв’яками.

Настрій Віктора теж мав пояснення: Ніна одразу забрала у нього чарку і просила не наливати зовсім, так як він “не любить”.

З чого Надя з сумом зробила правильний висновок, що у свата бувають проблеми з цією справою.

На весілля у сватів теж був свій погляд, а, саме, їдальня і сотня рідні з їх боку. Надя спробувала висловити свою думку. Але Ліза сама сказала: ресторан і не більше 50 гостей – найближчих.

Ніна явно засмутилася, але сперечатися не стала. Лише сказала: “Звичайно, у вас все по інтелігентному, ми вам не рівня”.

І це так і було. Надя – медик, доктор наук, Павло – викладач в університеті. Ніна ж працювала охоронцем на заводі, а Віктор, як з’ясувалося, не працював взагалі. Шукав себе і пошук, судячи з усього, затягнувся. Він постійно потрапляв в якісь історії, з яких виходив неодмінно з боргами, які оплачувала дружина і син.

Навіть квартиру у них забрали за борги і жили вони в приватному будинку якогось далекого родича на “пташиних правах”.

Тому питання: де будуть жити молоді і не стояло. Звичайно, в будинку нареченої, поки не зароблять на власне житло.

Після відходу сватів Надя засумувала, але чоловік її заспокоїв: головне, що Вадим хороший хлопець, самостійний.

На весіллі контраст родичів нареченого і нареченої був особливо очевидний. Дядько жениха навіть намагався побитися. Сват не витримав і розв’язав з “чаркою”, як ніяк сина одружує. Ніна була голосніше за всіх, невтомно говорила тости і перебивала всіх присутніх.

Але, як виявилося, це були тільки квіточки. Ягоди, як з відра, посипалися після весілля. Причому на нічим не винних сватів.

Почалося з того, що Ніна подзвонила Наді і попросила взяти кредит на неї: – “Розумієш, мені не дають таку велику суму, ми ж тепер рідня, я не підведу, все виплачувати буду вчасно”.

Надя відмовила, але через деякий час пролунав дзвінок з банку з питанням: – “Вам знайоме прізвище? Дана людина взяла кредит і вказав Ваш телефон. Ви родичі?”

Надя відповіла: – “Ні, я не знаю таких”.

Зателефонувавши Ніні, з’ясувалося, що було потрібно кілька домашніх телефонів вказати і вона вказала їх телефон. Ми ж рідня.

Надя і Павло, обговоривши ситуацію, прийняли рішення триматися від такої рідні подалі.

Але не так сталося, як гадалося…

Увечері в двері подзвонили. Відкривши двері, Надя зойкнула. На порозі стояла Ніна, вся в сльозах, у домашньому одязі і пальто наверх.

Розповівши, що її “провчив” чоловік і вона втекла в чому була. Вадим почервонів і обійняв матір. Йому було соромно і, одночасно, шкода її.

У поліцію заявляти Ніна відмовилася. Нічого не залишалося, як залишити її ночувати. Не виганяти ж в такому стані.

Пізніше Вадим розповів, що батько і справді некерований, все життя і мати ганяв, і його. Надя пошкодувала зятя і залишила Ніну на пару днів.

Минув уже тиждень, а Ніна і не збиралася додому. Ходила по квартирі в халаті Наді, без докорів сумління брала продукти з холодильника і дивилася цілими днями телевізор. На роботі вона взяла лікарняний.

You cannot copy content of this page