fbpx

На весілля свекруха подарувала нам квартиру, точніше – пусті стіни. Ми довгий час доводили її до пуття і нарешті відсвяткували своє новосілля. Звичайно, без Тамари Василівни не обійшлося. Я ретельно готувалася, мила, прибирала, нагодувала багато смачно і з нетерпінням чекала гостей. Свекруха прийшла раніше всіх. Все почала перевіряла. Рухала полички чи добре прикручені, а потім зайшла у ванну

На весілля свекруха подарувала нам квартиру, точніше – пусті стіни. Ми довгий час доводили її до пуття і нарешті відсвяткували своє новосілля. Звичайно, без Тамари Василівни не обійшлося. Я ретельно готувалася, мила, прибирала, нагодувала багато смачно і з нетерпінням чекала гостей. Свекруха прийшла раніше всіх. Все почала перевіряла. Рухала полички чи добре прикручені, а потім зайшла у ванну.

Нам свекруха подарувала квартиру. Звучить, а що стоїть за тою фразою?

До весілля ми жили у свекрухи, все збирали на шикарне свято.

Тамара Василівна мала своє бачення життя. Я була змушена окремо готувати своєму Олегу. До того ж свекруха перевіряла, що і коли я готую.

Прибирання для Тамари Василівни було, як ціла панацея. Мусила я мити підлогу два рази на тиждень та й підмітати щодня. Для свекрухи поспати довше на вихідних це було просто неприпустимо.

Так ми і жили пів року до моменту весілля.

І нарешті той день настав. Тамара Василівна при параді ну просто світилася від радості. А на святі з гордістю у мікрофон оголосила, що дарує нам квартиру.

Скільки ж пафосу було в словах свекрухи! А що на ділі?

Ми взяли ключі і прийшли на поріг власної квартири. Ну як квартири, бетонної коробки з пустими стінами.

Не один рік в нас пішов, аби довести це все до пуття. Спочатку ми жили в орендованій квартирі, адже свекруха назад не пускала.
Потім почали ремонт у власній, спали на матрацах і економили на всьому на чому тільки можна було.

За весь час Тамара Василівна ні копійки не дала, все ми робили самі.

Та попри це як би важко не було, але все одно було приємно купувати речі до квартири і перетворювати її на дім і на справжню казку.

І ось нарешті настав довгоочікуваний день новосілля.

Ми покликали друзів, і про батьків не забули. Я ретельно готувалася, мила, прибирала, нагодувала багато смачно і з нетерпінням чекала гостей.

Свекруха прийшла раніше всіх. Все почала перевіряла. Рухала полички чи добре зроблені, йшла у ванну перевіряла всі деталі, дивилася у вітальні на той диван краще ніж ревізор.

На святкуванні Тамара Василівна сиділа з кислим обличчям. А по закінченні видала цілу промову, що ж їй не подобається.

Свекрусі не сподобалися відкриті полички у ванні, не сподобалося і те, що диван якийсь дивний купили.

Мовляв можна було взяти в неї з дому хоч старий диван, але ж можна було й не тратити гроші. Потім їй не сподобалося, що ми купили кавоварку, обурилася свекруха й на наявність мультиварки на кухні.

– Ти що вже настільки лінива, що не можеш сама картоплі зварити? – сказала Тамара Василівна.

Свекруха дуже обурилася, що ми зовсім з нею не порадилися, який ремонт зробити в квартирі, яку Вона подарувала.

Ось так й зіпсувала Тамара Василівна весь настрій від власного житла.

Нам свекруха подарувала квартиру, а що ж насправді?

Бетонна коробка в новобудові, яку ми декілька років приводили до порядку. За весь час свекруха нічого не допомагала, а тепер на новосіллі свої претензій висказує.

І ось що робити? Як свекруху на місце поставити, щоб чоловіка не образити? Невже вона тепер все життя нам буде вказувати?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page