Так склалося, що на всі свята ми з чоловіком і маленьким сином йдемо до чоловікових батька й мачухи. У них квартира більша, трикімнатна, є де і дорослим посидіти, і дитині погратися. З ними ще живе молодший брат чоловіка, студент. Ото і вся наша традиційна компанія.
І кожного разу – одне й те саме: свекор рано йде спати, зрозуміло чому, а ми ще сидимо, не знаючи, про що вже навіть говорити. Але коли я пробую щось змінити – залишитися, наприклад, вдома, самим кудись піти чи до нас друзів запросити, – куди там, всі так ображаються! Тому я вже й не пробую.
Спілкуємося з друзями і моїми рідними не у свята, а так, без приводу, просто збираємося, коли хочеться.
Та от, хотіла розповісти про посиденьки у чоловікових батька й мачухи.
Скільки вона всього завжди готує – це просто щось. Ну навіщо? Стільки грошей, часу, сил не все це йде, а воно ну точно не треба!
От пішли, на приклад, позавчора на річницю їхнього розпису: одружилися свекор і чоловікова мачуха офіційно 5 років тому. Вирішили посидіти родиною, шашлички зробити.
Так вона до шашликів стільки всього ще наготувала, що стіл ломився, а самі шашлики сумували у кутку, всіма забуті.
Соління, «Крабові палички», «Олів’є», пюрешка, квашена капуста… Ну яка людина при здоровому глузді ставить на стіл до шашликів квашену капусту, скажіть? Це просто нестерпно. І це все – не тарілочками, а такими мисяками! Всі сидять, наче кулі, наїдені так, що поворухнутися не можуть…
Я вважаю, що овочів-гриль і свіжого салату було б предостатньо до шашликів!
Кличуть нас в кінці вечора на сніданок – доїдати це все. «Олів’є» – на сніданок, ви собі таке уявляєте? Це що таке взагалі?.. Тут ніякого здоров’я на вистачить!
Ну а потім вона завжди всі недоїдки складає нам з собою – два відра недоїдених салатів по судочках, шматки тортів, що залишилися, шашлики, картоплю… Мало того, що воно вже не свіже, але ж ще і якої якості – з найдешевших продуктів, жахливого смаку…
Крім чоловіка такого у нас ніхто не їсть, та і він не все. Тормозками на роботу те брати – тільки позоритися серед колег. Дитині я тим більше таке не дам.
Тому, звичайно, майже все ми викидаємо в контейнер перед своїм будинком.
І так – кожного родинного свята…
Я це все до чого? Ну люди, переставайте вже бути заручниками дурних “совкових традицій”! Ну чому ви за них так тримаєтеся?..
Автор – Олена К.
Спеціально для видання Ibilingua.com.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
