На вихідні ми відправили Міланку до моєї мами і її друга, бо у нас накопилося багато справ, треба було матеріали для ремонту на новій квартирі закупити. Але пізно ввечері суботи ми поїхали до мами без попередження і відчинили двері своїм ключем – і очманіли від побаченого!
Одразу скажу: безвідповідальна поведінка моєї матері поставила крапку у нашому спілкуванні. Останньою краплею став інцидент із моєю маленькою донькою.
Мої батьки розлучилися, коли я була ще підлітком. Мені не треба було нічого пояснювати, бо я бачила, що мама з татом не підходять одне одному. Він був спокійним і врівноваженим, а вона – навіженою і легковажною.
Часом я й сама з нею конфліктувала. Але це завжди було марно, оскільки мама ніколи не визнавала своїх поразок і неправоти.
Після закінчення школи я поїхала вчитися до столиці. Жити разом із мамою далі я просто не хотіла. А батько на той час перебрався на заробітки за кордон. Ми підтримуємо зв’язок, але бачимося з татом рідко.
За кілька років моя мама знову вийшла заміж. Її новий обранець мені одразу не сподобався. Він був завжди чимось незадоволений і жив за принципом, що йому все і все повинні. Наше з ним спілкування не склалося з самого початку. Але мені й не треба було спілкуватися з ним.
Коли мати вийшла заміж, цей Богдан переїхав до неї жити. Квартира була маминою, але він відчував там себе господарем.
Виявилося, що раніше він уже був одружений, у нього є навіть дитина. Але аліменти він не сплачує. Йому взагалі начхати на свою колишню дружину і сина.
Коли я вийшла заміж і чекала дитинку, з’ясувалося, що Богдна дітей на дух не переносить. Про те, щоб приводити малу в гості до бабусі, й не йшлося. Але я не засмучувалася. Мені не хотілося, щоб моя дитина була в такій атмосфері.
Незважаючи на це, мама любила мою доньку та сама їздила до нас у гості. Щоправда, лише тоді, коли її чоловіка не було вдома. У інших ситуаціях він вимагав максимум уваги до себе. Мама буквально пурхала як метелик навколо нього. З роками Богдан теж потеплішав до моєї доньки. Рідко, але я приводила Міланку до в гості.
Нещодавно був саме такий день. У нас накопилося багато справ, треба було матеріали для ремонту на новій квартирі закупити. А крім того, у суботу нас із чоловіком запросили на весілля, але тягти туди доньку я не хотіла, бо ми мали залишатися на ночівлю та другий день урочистостей.
Я спеціально поговорила із мамою. Ще й збіглося так, що того дня Богдан мав виїхати у відрядження. Коротко кажучи, ми домовилися, що я приведу доньку на ніч до мами.
На весіллі я зрозуміла, що недобре почуваюся. Залишатися там на ніч я не хотіла і просто не могла. Ми з чоловіком вирішили поїхати до мами, забрати доньку та вирушити додому. У мене завжди з собою ключі від маминої квартири, мало що може статися.
Ми маму не попередили, що повернемось. Час був уже пізніший.
Я просто відчинила двері своїм ключем і зайшла до квартири. Від побаченого в мене волосся стало дибки. Моя донька спала в передпокої на розкладачці. А з великої кімнати долинав гучний звук телевізора. Навіть не роззуваючись, я відразу влетіла у вітальню. Там я застала свою маму з Богданом, вони лежали на дивані і дивилися на якусь тупу комедію.
Коли я запитала, чому моя дитина спить у коридорі, Богдан почав кричати, яке я маю право відкривати, на секунду, його квартиру своїм ключем у такий час. Я випала в осад!
Я так сильно розійшлася, що була готова на нього накинутися в ту ж секунду. Потім сказала, що дочку ми забираємо і більше ноги моєї в цій квартирі не буде. Але оскільки офіційно це житло мами і згідно із законом мені в майбутньому дістанеться його частина, це питання ми вирішуватимемо через суд вже зовсім скоро, раз на те пішло.
Поки ми з чоловіком та Міланкою їхали додому, мене всю трясло. Артем заспокоював мене, сказав, що я сильно погарячкувала.
Але якою мала бути моя реакція? Я просила маму бути вночі разом із донечкою, бо вона боїться спати сама. Вона часто прокидається. А мама на своє виправдання почала брехати і сказала, що Мілана просто гралася в коридорі, а потім там заснула.
Яка нісенітниця! Я більше не бажаю спілкуватися із цими людьми! Я можна бути такою бабусею і якогось чоловіка ставити на перше місце – просто не розумію!
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com