iBilingua

З чоловіком ми переїхали жити в село, ще тоді, як наш син одружився і привів нам невістку. Щоб не тіснитись в міській квартирі, ми вирішили поїхати жити до моєї мами в село.

Завели собі трохи господарки, кожного року понасаджуємо поля, та так щоб і нам було що їсти, і сину до міста передати на зиму.

Відразу хочу зауважити, що моя невістка дуже швидко вжилася в роль панянки, хоч сама і з села, та відколи пішла жити в місто, до села приїхати їй не охота.

Майже кожні вихідні в неї свої плани. А ви, батьки, горбатьтеся самі на тих городах.

Цього року я сину відразу сказала, що закрутки на зиму нехай самі собі роблять, як не хочуть приїхати нам допомагати, то й мені ніколи самій все встигати.

На ці вихідні син знову приїхав сам, та відразу нас з татом попередив, що він тільки на трішки. Витягнув список, який йому невістка склала, що він має із села привести. Мене це дуже обурило, та вирішила промовчати, а то ще образяться на нас, і взагалі в селі не дочекаємось.

Вже коли син збирався від’їжджати, невістка мені зателефонувала і попросила, щоб я їй квашених огірків передала, та відповідь сама з мене вилетіла: “А де ті огірки, що ти наквасила?”

В розмові була тиша, аж через хвилину невістка засміялась. Звісно, що передала я ті огірки, та так мені прикро, що молодь геть про нас забуває. Як вони собі будуть раду давати, як нас не стане?

У сина з невісткою народився синочок, мій маленький внучок Андрійко.

Читайте також: Недуга Олега потроху відступала, але я не хотіла повертатися з Італії. Я провідувала чоловіка зі свекрухою на свята, і коли мала змогу, поки одного дня не дізналася, що мій Олег переїхав від мами до якоїсь жінки. Свекруха до останнього приховувала цю “новину” від мене, боялася, що я залишу їх без євро. Коли я приїхала по речі, то свекруха сказала, що я сама винна. “А як ти хотіла? Він чоловік і без жіночої ласки довго не може. Чого ти там сиділа?”

Часто той хворіє чомусь, пропускає садочок, а я лечу, всі роботи кидаю в селі, їду з ним сидіти, адже діти по роботах. Буває, приїду на вихідні і не знаю за що хапатись маю.

Вже якось набралась я відваги і запросила невістку цими вихідними на город картоплю копати, так вона мені відповіла, що їдуть вони трохи відпочити у Карпати, адже сину потрібно для здоров’я свіже повітря і зміна клімату.

Та в селі в нас все це є.

Та скажіть, люди добрі, доки я маю це все терпіти? Як мені до тої молоді достукатись?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Передрук заборонено!