fbpx

На вихідних приїхала до моєї сусідки дочка з онучкою. Я відразу ж побачила, що неладно в них щось, але не вмішувалась, справа їхня. А коли в понеділок побачила Стефу на городі одну, то вирішила підійти і дізнатися, Все ж не давала мені ця таємниця спокою. Стефа не раз хвалилася тим, як вдало її Галя заміж вийшла, а тут таке, що словами не передати. Знаю одне, так як Стефа я б не вчинила

На вихідних приїхала до моєї сусідки дочка з онучкою. Я відразу ж побачила, що неладно в них щось, але не вмішувалась, справа їхня. А коли в понеділок побачила Стефу на городі одну, то вирішила підійти і дізнатися, Все ж не давала мені ця таємниця спокою. Стефа не раз хвалилася тим, як вдало її Галя заміж вийшла, а тут таке, що словами не передати. Знаю одне, так як Стефа я б не вчинила.

***

Відразу скажу, що історія ця не про мене, а про мою однокласницю. Я сьогодні просто багато думала про цю ситуацію, “приміряла” її на свою сім’ю.

Всі в селі вважали, що Галина (дочка моєї однокласниці) вдало вийшла заміж.

Не так уже й, щоб супер, але за міського бізнесмена “середньої руки”, для села це вагомо. Мати хвалилася світлинами з курортів, квартирою, машиною, красивою онукою.

Але шила в мішку не сховаєш. Приховати той факт, що чоловік міг показати Галі, “де раки зимують” (ну ви зрозуміли), не вдалося.

Приїжджала Галина до матері з замальованим обличчям, жила пару днів, приїжджав чоловік з подарунками, забирав дружину. Працювати він їй не дозволяв, дівчисько залишилося без освіти, без професії, досвіду, друзів.

Видно, Галину життя таке дістало зовсім, тому що не так давно, вона попросилася до матері з батьком, що називається назавжди. Про це мені розповіла сама мати, Стефа.

Я запитала у Стефи:

– Ви навіть не думайте. Заберіть дочку до себе, а то ще буде… Шкода дівчину.

– Ти що! Я сказала, Галині, ти вибач, але давай розумно міркувати. Куди ти Настю (внучку) з гімназії привезеш? У сільську школу? Вона там і на бальні танці ходить, і в басейн. А тут, що побачить? І за кордон вони два рази на рік обов’язково літають, а тепер що буде? Ні, сказала я Галині, щоб терпіла, домовлялася, але з місця не рушала.

Ось я думаю, чи варті Туреччина, Таїланд, Іспанія чи гімназія, такого ставлення до твоєї дочки? Ні, я б відразу забрала до себе. А Ви, як би вчинили?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page