На вихідних Вадим мав їхати у відрядження. Няня діток занедужала, тому я без лишніх питань запропонувала йому свою допомогу. Він був неймовірно щасливий. Того дня ввечері я приготувала святкову вечерю, і готувалася до зустрічі з коханим чоловіком, як в двері увійшла мадам в капелюшку, яку діти назвали: “мама”.
Коли я знайшла роботу, в офісі мені розповіли, що наш начальник Вадим Андрійович з дружиною не живе. Виховує двох дітей. Дочка та син у нього.
Дружина, на думку наших жінок з відділу, ще та вертихвостка, кинула йому дітей, а сама поїхала з якимось гаманцем на море.
Я дивувалась, як можна кинути своїх дітей?
Та й такого чоловіка також?
Вадим був високий, симпатичний чоловік. До того ж дуже розумний, своя компанія. Будинок гарний, автівка.
А які очі… Сірі… Глибокі… І такі сумні…
Чого це я закохалася, чи що?
Вадиму я сподобалася, всім це було помітно з першого дня моєї появи в офісі.
Він усіляко мені допомагав, і заплющував очі на різні помилки, пов’язані з роботою.
Одного дня, коли робочий день уже наближався до кінця, Вадим зайшов до мене в кабінет і запросив випити чашку кави.
Я погодилась. Ми чудово провели вечір у кафе. Пили смачну каву з тістечками, сміялися та багато розмовляли.
Він розповідав про дітей. Про своє дитинство і як він дійшов того, що в нього вже своя компанія.
Я чудово провела час. Потім він відвіз мене додому, і ми попрощалися.
Вночі я не могла заснути і думала про Вадима.
Вранці я наче на крилах випурхнула з під’їзду. І побачила, що на мене чекає Вадим. Він заїхав за мною, щоб підвезти на роботу.
До офісу ми приїхали разом. Моєї щасливої усмішки до вух важко було не помітити.
За кілька днів Вадиму треба було їхати у відрядження. Він розповів, що няня дітей занедужала і йому нема з ким їх залишити.
Я запропонувала Вадиму свою допомогу. Дітей я люблю, як вони мене. І з радістю можу доглянути їх, поки Вадим буде у від’їзді.
Тиждень пролетів непомітно. Я потоваришувала з дітьми Вадима. Ми весело проводили час.
Наступного дня мав повернутися Вадим, і ми з дітьми вирішили приготувати яблучний пиріг до його приїзду.
Раптом у передпокої пролунав звук дверей. Ми подумали, що Вадим повернувся раніше і радісно побігли його зустрічати.
Але в передпокої на нас чекав не Вадим.
На порозі стояла якась жінка.
Вона хитро окинула мене поглядом з голови до ніг і пройшла з пакетами в руках у кімнату.
Діти з радісним криком, “мама” побігли за нею
Поклавши пакети в кімнаті, і сказавши дітям, щоб розібрали самі, там для них були подарунки та солодощі, жінка пройшла на кухню, де я вже витягла з духовки рум’яний і ароматний пиріг.
Вона сіла на стілець і зневажливим тоном почала говорити.
Наговорила вона багато чого. Що Вадим її любить, і все їй прощає. Що це було непорозуміння, і вона повернулася, і вони знову будуть разом. А мене Вадим просто використав, щоб провчити її та щоб було кому за дітьми доглянути.
А так би він зроду не звернув увагу на таку простушку, якою є я.
А тепер мені краще піти і не заважати їм. Тим більше, у них діти і їм потрібна рідна мати і батько.
Я зібралася і вийшла надвір. Сльози переповнювали мене.
Але я розуміла, що в чомусь вона має рацію. Вони мають сім’ю.
Було прикро, що Вадим мене обманув… А я як малолітка повірила йому.
Наступного дня я написала заяву про звільнення та залишила її дівчаткам, щоб передали Вадиму.
Коли я збирала у коробку свої речі, до кабінету забіг Вадим.
Я хотіла піти, але він зачинив на ключ двері і мені довелося вислухати його.
Все, що його дружина мені вчора наговорила, це не правда. Просто в неї не склалося з черговим залицяльником, і вона вирішила повернутися до нього, маніпулюючи дітьми.
Виявляється, дружина йому наставляла роги, коли вони мешкали разом. Вадим вибачив її вперше заради дітей. Але потім усе повторилося. Та й любові до дружини після зради вже не було.
Він збирався подати на розлучення, коли вона втекла з дому з черговим коханцем, покинувши ще зовсім маленьких дітей на Вадима.
Вадим не збирався повертати колишню дружину. А на розлучення так і не подав, бо її не було у місті.
Та він і не думав, що вона, колись повернеться до їхнього життя.
А тепер він зустрів мене та покохав. Я саме та з ким хоче пройти свій шлях. Якщо, звичайно, я не проти нареченого з двома дітьми…
Вадим обійняв мене, а я розплакалася від щастя.
Я дивилася в його сірі очі і вірила, що він каже правду.
А Вадим вірив мені, що я не зраджу і не кину їх як його колишня.
Ось така ось історія кохання. Зараз ми щасливі із Вадимом. Його діти звуть мене мамою, а незабаром у нас народиться третє маля…
Дружина його знайшла собі іноземця і поїхала за кордон. Вадим їй заплатив чималу суму, щоб вона більше не з’являлася у нашому житті та не турбувала дітей. Вона з радістю погодилася на такі вигідні для неї умови.
Фото ілюстративне
