Ми з чоловіком вже пенсіонери. Виховали і поставили на ноги двох синів. Старший у нас Тарас, а менший – Богданчик.
Тарас вже десять років одружений, а Богдан чотири роки тому став на рушничок щастя.
Старша невістка подарувала нам з дідом онука і онучку.
Ми часто з ними бачимося. В нас є дача, на якій ми всі зустрічаємося. Онуків я дуже люблю і готова заради них на все.
Два роки тому онука подарувала нам і молодша невістка з Богданом.
Першого липня Дем’янчику виповнилося два рочки.
Вони живуть в іншому місті, тому бачимось не так часто, як би хотілося.
І ось що я недавно помітила. Старша невістка почала сильно ревнувати мене до меншого онука.
Я ж бачу Дем’янчика не часто і хочу також ним “надихатися”, тому не випускаю його з рук.
Старших я також дуже сильно люблю і ніколи не роблю різниці.
На вихідних всі діти були в нас на дачі. Я маю посаджений рядочок пізньої полунички. Після обіду взяла всіх онуків і пішли ми “попастися”. Звичайно, Дем’янчик ще зовсім маленький. Я йому сама збирала і давала по одній в ручку. Старші ж самі собі рвали.
Невістка старша, як то побачила, то одразу ж “надулася”, бо я, бачте, меншого люблю і догоджаю, а її дітей вже не так.
Ледве я з нею помирилася.
Коли нема Дем’янчика, вона мила, добра, а як тільки приїжджає, Богдан з сином, її ніби підміняють.
Вона мене тоді з поля зору не випускає.
Я іноді вже не знаю, що і як маю робити, щоб нікого не образити.
Чи може бути така ревність від невістки? В когось була схожа ситуація? Як з нею боротися?
Автор – Наталя У.
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
