fbpx

На вихідних я з сином майже не бачу чоловіка Ігоря через свекруху. Майже щовихідних Галина Іванівна дзвонить йому і просить про якусь допомогу. Я проти, адже у неї є свій чоловік! У нас вдома теж накопичується різна чоловіча робота, та й просто побути у вихідний всім разом хочеться,  погуляти з дитиною. Але Ігор все кидає і мчить до матусі. Після того, як він вкотре раз поїхав з батьками на дачу на всі вихідні та ще й сина з собою забрав, моє терпіння луснуло, я поїхала до батьків чоловіка, щоб поговорити з ними

Я заміжня вже сім років, є чотирирічний син. Зі свекрухою стосунки якось відразу не склалися, а останнім часом, після сварки, ми з нею майже не спілкуємося. Галина Іванівна тепер налаштовує чоловіка проти мене, і через це у нас в родині постійні конфлікти.

Майже щовихідних свекруха дзвонить йому і просить про якусь допомогу. Я проти, адже у неї є свій чоловік! У нас вдома теж накопичується різна чоловіча робота, та й просто побути у вихідний всім разом хочеться,  погуляти з дитиною. Але Ігор все кидає і мчить до матусі, до батьків. Звідти, як правило, приїжджає всім незадоволений – це заслуга свекрухи, я точно знаю. Вона його накручує і налаштовує проти мене.

Після того, як він вкотре раз поїхав з батьками на дачу на всі вихідні та ще й сина з собою забрав, моє терпіння луснуло, я сказала чоловікові, що ще раз таке повториться – і я розлучуся з ним, і тоді він може переселитися до своїх батьків назовсім.

Ігор звинуватив мене в тому, що не змогла знайти спільну мову з його матір’ю. Він забув, що це вона не прийняла мене відпочатку нашого спільного життя. Постійно намагалася вколоти і піддіти, особливо у присутності інших родичів чи знайомих, розповідаючи всім родичам, як їй не пощастило з невісткою, що її син заслуговує кращої.

І ось я поїхала до батьків чоловіка, щоб поговорити з ними. Я сподівалася, що вони мене зрозуміють і не захочуть, щоб їхній син залишився без сім’ї, але я помилилася.

Галина Іванівна сказала, що так навіть краще буде для всіх, ще погрожувала і внука забрати до себе. Але про це навіть хай не мріє.

Звичайно, вона розповіла моєму чоловікові про те, що я приїжджала до них, ще додала те, чого і в помині не було, і тепер Ігор зі мною не розмовляє, образився, що я так вчинила, нічого йому не сказавши, і тепер йому соромно за мене перед батьками.

Не знаю, що робити, може і справді розлучитися і не витрачати час, оскільки терпіти таке ставлення до себе більше не можу. Чи й далі намагатися зберегти родину? Але як, якщо Ігор слухає лише маму?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page