На вихідних я зустрівся з однокласником в центрі. Вирішили випити кави, і все б нічого, та він почав з мене сміятися, що знає всі деталі мого життя, бо його дружина йому все переповідає. Додому я прийшов – чорніше хмари, але обговоривши все, я заспокоївся. Та коли плітки Віри торкнулися нашого сина, я не стиримався.
Моя дружина неймовірно балакуча. Вона не тільки розпускає плітки про сусідів, але й довіряє друзям делікатні подробиці нашого життя. А я для всіх посміховисько.
Ми з дружиною Вірою одружені двадцять років. У нас є двоє синів п’ятнадцяти і дев’ятнадцяти років. Молодший збирається вчитися на автомеханіка, а старший Олег працює зі мною в нашому сімейному бізнесі. У нас з татом ще добре налагоджена столярна майстерня, теслярське ремесло передається від батька до сина. Ми маємо дуже хорошу репутацію серед людей як кваліфікованих і точних столярів.
Ми живемо в селі, де всі у всіх на виду. А крім того, моя дружина так любить бути в центрі уваги, що аж горобці на даху цвірінькають про те, що відбувається в нашій родині. Віра така сільська пліткарка, розкаже навіть те, чого не знає.
Балакучість у неї, мабуть, спадкова, мати дружини така сама. Про те, що тесть уже “отримував на горіхи” завдяки її немитому роті, можна було б писати романи. Було навіть таке враження, що вони розлучаються, потім теща на деякий час заспокоїлася, але, наскільки я знаю, вона знову взялась за своє.
Віру після весілля я забрав у свій будинок. Він великий та просторий. Моїм батькам він дістався від маминих батьків, ми лише його трішки переробили і навіть добудували другий поверх. Я завжди хотів жити в ньому з батьками і своєю сім’єю. На щастя, Віра ладнає з моїми батьками, тому спільне проживання добре.
Але її характер виводить мене з себе. Де щось шелестить, там повинна бути і Віра. Вона все обговорює з сусідами, потім щось домальовує і нарешті розповідає мені вдома. Я багато разів просив Віру цього не робити, але вона не дає мені спокою.
На жаль, Віра знаходиться в центрі всього. Вона відкрила невеликий магазин у нашому селі. З нею завжди є жіноча “компанія”, яка також обмінюється місцевими плітками під час “шопінгу”.
Але якби це залишилося на тому, що відбувається у сусідів, я б мовчав. Я все одно нічого не пам’ятаю, і я пропускаю її слова в одне вухо, а в інше випускаю. Але моя мила дружина також розповідає подругам про те, що відбувається вдома. І це дуже багато деталей.
І як у всьому, постраждала людина дізнається про це останньою. Так було і в моєму випадку. Жінки весело пліткували про мене, обговорювали з дружиною мої погані якості і шкідливі звички, обговорювали наші делікатні моменти… Коли я бачу подруг Віри, у мене виникає одне бажання – кудись сховатися і ніколи не виходити.
Я на вихідних зустрівся з однокласником в центрі. Вирішили випити кави, і все б нічого, та він почав з мене сміятися, що знає всі деталі мого життя, бо його дружина йому все переповідає.
Ми сильно посперечалися вдома. Я сказав Вірі, що вона робить з мене поміховисько. Кому і для чого потрібно знати усі делікатні моменти мого життя?
Я розумію, що приємно, коли у людини є хороший друг, якому можна довіритися, який дасть пораду і, головне, не видасть того, що почув. Однак у моєї дружини це не так. Вона легко розказує будь-кому що завгодно.
Навіть наші хлопці вже почали соромитися власної матері. Особливо старший дуже злий на маму. Вона десь обмовилася, що в Олега є дівчина з доволі багатої сім’ї, і тепер його всі підколюють, коли ж весілля буде. Нещодавно Олег сказав, що якщо мама не заспокоїться, він переїде жити в гуртожиток.
Я не знаю, що з цим робити. Я так злий на неї, що краще відправлю її додому, до батьків, попліткувати з мамою і залишити нас в спокої.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua