На ювілей своєї племінниці ми з Богданом пішли вдох. Ми якраз приїхали з відпочинку з Одеси: засмаглі та щасливі. Іменинниця нас зустріла з усмішкою, а вже ближче середини святкування, Уляна підійшла до мене і попросила відійти в сторону на розмову. Я серцем відчувала, що це стосується моєї квартири. В мене ж то своїх дітей немає. Коли подавали торт – мене вже не було!
У мене є сестра Євгенія. Має доньку Уляну. Від батьків нам дісталася гарна квартира. Коли батьки пішли з життя, ми цю квартиру продали, і кожна купила собі двокімнатну квартиру.
І ось за мною три роки тому почав доглядати один мій колега.
Богдан по відношенню до мене мав дуже серйозні наміри. Він мені також дуже подобається. Я погодилася з ним жити. Згодом ми з ним розписалися.
Коли моя сестра про це дізналася, вона влаштувала “бурю”. Вона хотіла, щоб я продала свою квартиру і купила собі кімнатку у комунальній квартирі. Решту грошей я мала віддати її дочці, щоб та змогла купити собі квартиру.
Мені так прикро було це чути. Вони ж ніколи мені нічим не допомагали! Навіть не відвідували мене, коли я погано почувалася, і тривалий час не працювала. Вони приходили до мене з порожніми руками.
А Богдан та мої друзі мені дуже допомогли тоді. А тепер сестра та її дочка хочуть, щоб я продала квартиру лише тому, що я не маю дітей. І що тепер мені й самій не жити?
Я дуже розлютилася на своїх рідних. Я відмовилася від цієї ідеї. Богдан допоміг мені дати їм відсіч.
Богдан має доньку Олену. У неї дуже важке життя. З чоловіком вона розлучилася, і вона сама виховує двох дітей. Вона намагається як тільки може. Працювала на двох роботах: для того, щоб у дітей все було.
Коли ми з Богданом одружилися, то вирішили, що він переїде до мене. А свою квартиру він віддасть дочці. Богдан уже на пенсії, але ж працює.
Ми з ним подумали і вирішили, що нам вистачить на життя і двох зарплат, а пенсію Богдана ми віддаватимемо його дочці.
Через рік Олена знайшла собі роботу за фахом. Вона дуже відповідальна та старанна і тому зараз уже зробила собі кар’єру у банку. Зарплата у неї тепер хороша. Пів року тому вона зустріла хорошу молоду людину, яка її дуже сильно полюбила і прийняла її дітей. Вони вже подали заяву до РАЦСу.
Ми з Богданом поїхали відпочити на море. Потім нас запросила на день народження моя племінниця. В середині застілля вона заговорила про квартиру. Але я сказала, що я заповіла квартиру Олені, і що ні сестра, ні моя племінниця від мене нічого не отримають.
Що потім було, словами важко передати! Сестра та племінниця, що тільки про мене не говорили. Я зібралася і пішла.
З того часу ми не спілкуємося, але я думаю, що так навіть краще.
Як же може моя рідна сестра і її дочка так поводитися по відношенню до мене? Вони не прийшли до мене на допомогу у скрутну хвилину, не підтримали мене. А ось квартиру від мене хочуть отримати!
Я наступного дня пішла до нотаріуса і написала заповіт на Олену. Вона і Богдан дуже сильно підтримували мене, коли я цього потребувала.
Нехай в Олени все буде добре. Вона на цю квартиру заслужила!
Погоджуєтесь зі мною?
Фото ілюстративне
