На зустрічі випускників я спершу підсіла до “дівчат”, але пробувши з ними пів годинки, зрозуміла, що тема дітей, підгузок, прикорму, і адаптації у садочку, мені геть не цікава. Можливо тому, що з чоловіком діток у нас поки немає, але я не про це. Повеселившись на славу, ми всі стали прощатися, але один з однокласників, Дмитро, став натякати, що хоче відвести мене додому.
Відразу обмовлюся, що я маю багато чоловіків друзів. І незважаючи на це, у нас із чоловіком ніколи не буває конфліктів. А чого б їм бути? По-перше, тому що ми довіряємо один одному і ми віримо, дружба між чоловіком і жінкою існує. Чому ні? Не обов’язково до когось відчувати симпатію. Те саме стосується і чоловіка — у нього є подруги дитинства, та й із роботи з колегами жіночої статі він у відмінних стосунках і я цілком нормально це сприймаю.
Та й почуття ревнощів немає ні в мене, ні в Максима. Дякувати Богу, нам це не заважає. Пару місяців тому у нас у школі була зустріч із випускниками. Зі своїми однокласниками я не бачилася близько 15 років і було дуже цікаво дізнатися, хто чого в житті досяг і чим займається. Тому з радістю пішла на це свято.
Вечір виявився досить веселим. Ми танцювали, брали участь у конкурсах, співали. Здебільшого на зустріч прийшли однокласниці і весь вечір обговорювали дітей, як вони зробили перший крок, які підгузки вони використали, та й хвалилися, хто за кого заміж вийшов, наскільки вдало. У нас із чоловіком дітей немає, та й взагалі дана тема мені не дуже цікава.
Тому я більше провела вечір у чоловічій компанії. Ну а коли вже збиралася добиратися додому, один із однокласників, на ім’я Дмитро, запропонував мене відвезти. Я й подумала, чому б і ні. Бо стояти ще на зупинці пів години не було бажання.
Поки ми їхали, Дмитро багато розповідав про своє життя. Але найбільше він скаржився на те, що він самотній, що немає жіночої руки в будинку і що хорошу жінку в наш час знайти дуже важко. Що я могла йому сказати у відповідь? Кивала просто головою. Коли він запитав, я розповіла про свою роботу небагато, а потім уже ми й доїхали до мого дому. Дмитро взяв мій номер, а я його. Мовляв, на випадок, якщо потрібна буде якась допомога.
Через тиждень Дмитро набрав мене по телефону і запросив посидіти в кафе, випити кави. Я погодилася – він же однокласник та й чоловік був не проти.
І знову Дмитро все твердив мені про те, що він у пошуках жінки. Я навіть задумалася, може він хоче, щоб я його з ким небудь познайомила. Так ми ходили з ним на зустріч кілька разів, а на черговий з них він подарував мені букет квітів. І тут до мене дійшло, гарбузова голова, Дмитро натякав, щоб зустрічатися зі мною. А я з переляку не сказала, що заміжня, та й він не питав. Одним словом, треба відразу ж чоловікові говорити про свій статус, щоб не було таких незручних моментів.
Фото ілюстративне
Недавні записи
- Просто тона везіння накриє ці знаки-щасливчики в останній тиждень серпня, 24-31 числа. Чомусь саме їх обрав Всесвіт своїми пестунчиками, їм усміхнеться фортуна вже зовсім скоро, в останні 7 днів літечка – 2022
- Оленко, пенсія в мене мала, а ті кросівки, що я Денису подарувала, досить дорогі, я чек зберегла і вважаю, що було б по совісті з твого боку повернути мені гроші, адже це подарунок твоєму чоловіку! – я від слів свекрухи просто оторопіла і мовчки слухала Галину Максимівну. Коли я відчинила, то побачила свекруху з великим пакетом м’яса в руках
- Ольга зітхнула. Так. вона завжди вважала невістку Катю поганою господиною, не вартою її дорогоцінного синочка. Але тепер вона твердо вирішила переконати Максима не розлучатися – мала вагомі причини. Дорогою вона щебетала про те, як Ольгин син-рятувальник Макс радів малюванню та поїздці в гори і на полонину Кринта
- Поки ми з дітьми жили у свекрухи в Карпатах, мама чоловіка навчила мене готувати такі домашні ковбаски – закачаєшся від смаку! І ніяке спеціальне обладнання не потрібне, що головне. Від них за вуха не відтягнути – такі неймовірно апетитні!
- Два дні тому я вирішила заскочити до Святослава й невістки без попередження – просто була в тому районі. Люба, маючи всю побутову техніку, яку свог очасу не мала я, постійно жаліється, що в неї ні на що часу не вистачає, навіть не готує – діти не дають мовляв. Мені, щиро кажучи, завжди було гірко, що він після роботи приходить і ще встає до плити вечерю собі готувати. А тут закрутилося он як! Уявіть собі, я приходжу о 10 годині ранку