Наді тридцять один, за плечима у неї розлучення – як не сумно про це говорити, але ж розлучилися фактично через немиті тарілки. Молодий чоловік чомусь трохи не так, уявляв собі сімейне життя.

Хоча перед весіллям Надя попередила його чесно, що готувати не вміє, прибирати не любить, а бардак її не дратує. Але, мабуть, чоловік щиро вважав, що вміння господарювати зійде на Надю відразу ж після того, як вони поставлять штампи в паспорті.

У всіх його сімейних знайомих дружини теж спочатку нічого не вміли, а потім, вже через кілька місяців після весілля, як само собою зрозуміле, варили вечерю, стежили за порядком, гладили сорочки – в загальному, робили все, що належить за статусом дружині.

Надя ж мінятися не поспішала: як і раніше розкидала на стільцях в кімнаті свій одяг, тягала їжу в ліжко, складаючи під ліжко немиті склянки, бралася за прибирання тільки тоді, коли в квартирі з’являвся запашок від якої-небудь гниючої в забутій сковороді котлети і головне – ніяк не могла второпати, чого чоловік від неї хоче.

– Чому повинна? – потискувала вона плечима. – Дратує посуд – візьми і помий. Мені воно не заважає. Їсти хочеш? Ну, приготуй. Бісить купа недогризків на столі – прибери…

Чоловік намагався впливати і так, і сяк, і мовчки прибирав сам, і читав нотації. Однак не досяг успіху. Розлучилися, не проживши й року, на щастя для всіх, не встигнувши обзавестися дітьми.

…І після розлучення Надя щиро зітхнула з полегшенням. Більше ніхто театрально не махає головою, не дивився з німим докором. Надя жила одна і робила що хотіла, відчуваючи себе абсолютно вільною і щасливою.

Однак мало помалу самотнє життя Наді теж прискучило. Все частіше стали приходити думки, що пора визначатися по життю, створювати сім’ю, народжувати дитину. До того ж на горизонті у Наді з’явився Костянтин.

Поки у них букетний період – зустрічаються, ходять гуляти, однак вже зрозуміло, що все серйозно. Надя пару раз була у Костянтина будинку (він знімає квартиру), вдома у нього -ідеальний військовий порядок.

– Треба б прибрати! – зрідка думає Надя. – Викликати тітоньку хоча б… Та запросити Костю в гості, а то і незручно вже…
Але якось плани так і залишаються планами.

А тут недавно Костя попросив Надю заїхати з ним в квартиру до батьків на хвилинку – йому треба було щось залишити для матері.

Приїхали за відсутності господині, Надя не хотіла йти – незручно, але Костя наполіг. Мовляв, нікого немає, ти чого, підемо, зайдемо, я тобі дитячі фото покажу!

І Надю теж в саме серце вразила чистота, але ж гостей тут не чекали. Ні тобі одягу на стільцях, ні немитого посуду в раковині, ні шару пилу на телевізорі.

Судячи з усього, Костя і не уявляє, що жити можна по-іншому. Мама його чистюля, і сам він теж, мабуть, порядок любить.

Як бути Наді? Терміново брати себе в руки, наводити в домі порядок і щосили його підтримувати?

Чи вистачить її надовго? Адже, якщо чесно, за свої три десятка років пробувала вона вже жити і боротися з собою і так, і сяк. На кілька днів її вистачає, ну максимум на два тижні, а потім все знову повертається.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook!